Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Костромська губернія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії та РРФСР, що існувала у 1796–1929 роках. Губернське місто — Кострома.
Костромська губернія | ||||
Герб | ||||
Центр | Кострома | |||
---|---|---|---|---|
Утворено | 1796 | |||
Площа | 83 996,4 км² | |||
Населення | 1 429 228[1] осіб (1897) | |||
Попередники | Костромське намісництво | |||
Наступники | Костромський округ |
Губернія була розташована в центрі європейської частини Російської імперії. Межувала на заході з Ярославською, на півдні — з Владимирською та Нижньогородською, на сході межувала з В'ятською, на півночі та північному заході — з Вологодською губерніями.
Площа губернії становила 83 996,4 км² — у 1897 році[1], 33 647 км² — 1926 року[2].
У період з 1802 до 1918 року до складу губернії входило 12 повітів:
№ | Повіт | Повітове місто | Площа, верст² |
Населення, чол. |
---|---|---|---|---|
1 | Буйський | Буй (2240 чол.) | 2771,1 | 70 327 (1888) |
2 | Варнавинський | Варнавин (1232 чол.) | 9430,0 | 108 046 (1889) |
3 | Ветлузький | Ветлуга (4350 чол.) | 13 663,0 | 104 465 (1889) |
4 | Галицький | Галич (5000 чол.) | 4228,6 | 108 258 (1888) |
5 | Кінешемський | Кінешма (4398 чел.) | 4413,0 | 135 249 (1894) |
6 | Кологривський | Кологрив (2364 чол.) | 11 398,3 | 113 021 (1894) |
7 | Костромський | Кострома (33 012 чол.) | 4269,9 | 178 817 (1894) |
8 | Макарьївський | Макарьїв (1944 чол.) | 6680 | 110 624 (1894) |
9 | Нерехтський | Нерехта (3981 чол.) | 3468,4 | 176 888 (1896) |
10 | Солігалицький | Солігалич (3420 чол.) | 3824,9 | 60 652 (1896) |
11 | Чухломський | Чухлома (2200 чол.) | 3271,1 | 50 982 (1897) |
12 | Юрьївецький | Юрьївець (4778 чол.) | 3006,8 | 128 837 (1894) |
1918 року було утворено Ковернінський повіт, а Кінешемський, Юрьївецький та частина Нерехтського повіту відійшли до Іваново-Вознесенської губернії.
1922 року Макарьївський повіт увійшов до складу Іваново-Вознесенської губернії, а Варнавинський і Ветлузький — до Нижньогородської. Ковернінський повіт було скасовано.
Таким чином, 1926 року до складу губернії входило 7 повітів, а її площа скоротилась у 2,5 рази у порівнянні з 1918 роком.
№ | Повіт | Повітове місто | Площа, км² |
Населення[2] (1926), чол. |
---|---|---|---|---|
1 | Буйський | Буй | 3 409 | 95 801 |
2 | Галицький | Галич | 5 226 | 142 051 |
3 | Кологривський | Кологрив | 10 761 | 133 651 |
4 | Костромський | Кострома | 4 770 | 243 671 |
5 | Нерехтський | Нерехта | 1 612 | 79 346 |
6 | Солігалицький | Солігалич | 3 994 | 62 849 |
7 | Чухломський | Чухлома | 3 875 | 54 250 |
Опис гербу:
Щит, розділений на чотири частини: у першій, червленій частині срібний хрест, друга й третя частини золоті; у четвертій, зеленій частині срібний півмісяць рогами донизу |
Опис герба:
В лазуревому щиті, на срібній воді, золотий стародавній Варязький корабель, з головою та крилами орла на носовій частині, з вітрилом, прапором, на якому Імператорський орел, та із сімома гребцями. Щит увінчаний Імператорською короною й оточений золотим дубовим листям, з’єднаним Андріївською стрічкою |
Національний склад губернії до завершення XIX століття відображав абсолютну перевагу російського населення (в цілому по губернії 99,6 %, у західних повітах — до 99,9 %; у Ветлузькому повіті 1,6 % становили марійці)[4].
Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
Олексій Ступішин | генерал-поручик | 1778—1783 |
Іван Салтиков | генерал-аншеф | 1783—1788 |
Заборовський Іван Олександрович | генерал-поручик | 1788—1796 |
Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
Олександр Шишкін | генерал-майор | 1778—1781 |
Іван Чернишов | генерал-майор | 1782—1783 |
Олексій Голостєнов | генерал-майор | 1785—1787 |
Іван Ламб | генерал-поручик | 1788—1796 |
Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
Борис Островський | чинний статський радник | 06.01.1797—04.06.1798 |
Микола Кочетов | таємний радник | 04.06.1798—1806 |
Микола Пасинков | чинний статський радник | 1807—1815 |
Карл Баумгартен | таємний радник | 1816—30.10.1827 |
Яків Ганскау | чинний статський радник | 09.11.1827—27.04.1830 |
Сергій Ланськой | чинний статський радник | 27.04.1830—27.11.1832 |
Михайло Жемчужников | чинний статський радник | 27.11.1832—15.08.1833 |
Олександр Приклонський | чинний статський радник | 15.08.1833—25.12.1838 |
Микола Жуков | таємний радник | 25.12.1838—14.02.1846 |
Костянтин Григорьєв | статський радник | 14.02.1846—1847 |
Олександр Суворов-Римнікський | граф, князь Італійський, генерал-майор | 30.10.1847—1847 |
Іларіон Васильчиков | князь, генерал-майор | 31.12.1847—1849 |
Іван Каменський | генерал-майор | 1849—28.02.1852 |
Валеріан Муравйов | статський радник | 28.02.1852—10.04.1853 |
Микола Лангель | генерал-лейтенант | 10.04.1853—1853 |
Андрій Войцех | генерал-майор | 12.07.1853—24.10.1857 |
Іван Романус | генерал-лейтенант | 24.10.1857—08.07.1861 |
Микола Рудзевич | генерал-лейтенант | 11.07.1861—09.12.1866 |
Володимир Доргобужинов | чинний статський радник (таємний радник) | 09.12.1866—17.03.1878 |
Микола Андреєвський | таємний радник | 21.04.1878—24.05.1884 |
Віктор Калачов | чинний статський радник | 24.05.1884—23.01.1892 |
Олександр Шидловський | чинний статський радник | 20.01.1892—12.12.1897 |
Іван Леонтьєв | у посаді єгермейстера, чинний статський радник | 12.12.1897—06.07.1902 |
Леонід Князєв | чинний статський радник | 06.07.1902—08.10.1905 |
Павло Саввич | генерал-майор | 10.10.1905—27.10.1905 |
Олександр Ватаци | генерал-майор | 27.10.1905—15.12.1906 |
Олексій Веретенніков | генерал-майор | 15.12.1906—1910 |
Петро Шиловський | статський радник | 22.02.1910—31.12.1912 |
Петро Стремоухов | чинний статський радник | 31.12.1912—1915 |
Олександр Мякінін | чинний статський радник | 1915—1916 |
Іван Хозіков | чинний статський радник | 1916—03.03.1917 |
Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
Олександр Мошков | генерал-майор | 1780—1782 |
Олександр Семічев | чинний статський радник | 1782—1787 |
Федір Кутузов | князь, генерал-майор | 1787—1797 |
Афанасій Тухачевський | колезький асесор | 1797—1802 |
Григорій Нелідов | генерал-майор | 1802—1805 |
Дмитро Козловський | князь, надвірний радник | 1805—1811 |
Олександр Протасьєв | колезький радник | 1811—1815 |
Сергій Купреянов | гвардії полковник | 08.10.1815—1818 |
Сергій Татищев | чинний статський радник, камергер | 1818—1831 |
Сергій Купреянов | чинний статський радник | 1831—1845 |
Григорій Головін | капітан-лейтенант | 15.02.1845—1848 |
Костянтин Бошняк | майор | 13.01.1848—1851 |
Федір Чагін | статський радник | 31.01.1851—16.02.1854 |
Олександр Миронов | чинний статський радник | 26.02.1854—23.12.1865 |
Микола Карцев | відставний гвардії ротмістр (статський радник) | 23.12.1865—31.12.1871 |
Іван Васьков | губернський секретар | 31.12.1871—17.01.1875 |
Василь Шипов | відставний гвардії штабс-капітан | 31.01.1875—04.02.1878 |
Дмитро Шипов | чинний статський радник | 04.02.1878—06.04.1879 |
Авдій Шипов | колезький радник (таємний радник) | 30.01.1881—14.01.1902 |
Микола Нелідов | чинний статський радник | 14.01.1902—31.01.1905 |
Павло Шулєпніков | титулярний радник | 31.01.1905—24.03.1908 |
Михайло Зузін | відставний генерал-майор | 24.03.1908—1914 |
Сергій Бірюков | чинний статський радник | 1914—1917 |
Ім'я | Титул, чин, звання | Час перебування на посаді |
---|---|---|
Олександр Скалой | статський радник | 1778—1780 |
Олександр Алаликін | бригадир | 1780—1782 |
Андрій Лопухін | чинний статський радник | 1782—1789 |
Іван Страхов | статський радник | 1789—1792 |
Кирило Риндін | колезький радник | 1793—20.12.1796 |
Краснокутський | статський радник | 23.03.1797—10.02.1800 |
Іван Васьков | чинний статський радник | 10.02.1800—1813 |
Дмитро Горчаков | князь, колезький радник | 1813—07.08.1815 |
Степан Ушаков | статський радник | 07.08.1815—17.12.1819 |
Іван Пейкер | колезький радник | 17.12.1819—15.02.1821 |
Тимофій Фліт | колезький радник | 16.06.1821—1824 |
Іван Пузанов | статський радник | 15.02.1824—05.11.1826 |
Адам Вальтер | колезький радник | 05.11.1826—11.01.1830 |
Борис Прутченко | колезький радник | 11.01.1830—11.04.1831 |
Микола Юренєв | чинний статський радник | 08.05.1831—26.07.1835 |
Ніктополіон Клементьєв | колезький радник | 26.07.1835—01.02.1838 |
Андрій Бороздін | колезький радник | 01.02.1838—11.12.1841 |
Іван Крилов | надвірний радник | 11.12.1841—12.05.1847 |
Микола Гайворонський | надвірний радник | 12.05.1847—16.10.1849 |
Сергій Гагарін | князь, надвірний радник | 16.10.1849—10.12.1852 |
Петро Брянчанінов | надвірний радник (колезький радник) | 10.12.1852—24.10.1855 |
Олександр Борзенко | чинний статський радник | 24.10.1855—10.05.1857 |
Афіноген Виноградський | статський радник (чинний статський радник) | 10.05.1857—09.03.1862 |
Петро Ісаєв | надвірний радник (затверджений із зведенням у колезькі радники 18.10.1862), (статський радник) | 09.03.1862—23.06.1867 |
Микола Арсеньєв | колезький радник | 07.07.1867—28.06.1868 |
Олександр Свербеєв | у званні камер-юнкера, колезький радник (чинний статський радник) | 28.06.1868—23.10.1878 |
Євстигній Скалой | статський радник | 23.10.1878—18.03.1886 |
Іван Хрущов | колезький радник | 18.03.1886—30.04.1887 |
Оскар Меллер | чинний статський радник | 14.05.1887—02.02.1897 |
Єгор Ізвеков | чинний статський радник | 08.02.1897—14.01.1908 |
Олександр Оболенський | князь, колезький радник | 14.01.1908—23.08.1910 |
Іван Хозіков | статський радник | 23.08.1910—1914 |
Борис Борх | граф, чинний статський радник | 1914—1916 |
Леонід Ізгоєв | титулярний радник | 1916—1917 |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.