![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/Stellar_evolutionary_tracks-ukr.svg/languk-640px-Stellar_evolutionary_tracks-ukr.svg.png&w=640&q=50)
Червоне згущення
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Червоне згущення (англ. red clump) — це ділянка діаграми Герцшпрунга—Рассела поблизу відгалуження червоних гігантів (з боку високих температур)[1]. Зорі цієї ділянки вважаються багатим на метали еквівалентом горизонтального відгалуження[2].
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/0/09/Stellar_evolutionary_tracks-ukr.svg/640px-Stellar_evolutionary_tracks-ukr.svg.png)
Зорі в цій частині діаграми Герцшпрунга—Рассела називають гігантами купи (згущення) (від англ. clump giants). Їх світність (близько 50—100 L☉) більша, ніж у зір головної послідовності з такою ж температурою поверхні (близько 4800 К)[1] (інакше кажучи, вони холодніші за зорі головної послідовності такої ж світності), тобто, вони розташовані справа та зверху головної послідовності на діаграмі.
Їх ототожнюють із зорями, що мають масу понад M☉[1], та перебувають на стадії горіння гелію в ядрі, тоді як головна послідовність відповідає стадії горінню в ядрі зорі водню.
Теоретично, абсолютна світність зір червоного згущення досить незалежна від їх складу чи віку, тому вважається, що такі зорі є добрими стандартними свічками для оцінки астрономічних відстаней[3] як усередині нашої Галактики, так і до розташованих поруч галактик та скупчень.