Чайка (човен)
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ча́йка (тур. şayka, серб. шајка, словен. šajka, пол. czajka) — безпалубний веслово-вітрильний човен, що використовувався запорізькими козаками у XVI—XVII ст[1]. Подібні човни зі схожими назвами також використовувались на прикордонних територіях Османської імперії іншими народами, зокрема сербами на річках Сава і Дунай і словенцями на річці Драва у XVI—XIX ст[2]. Човен мав вигляд звичайної довбанки з нарощеними по боках за допомогою декількох рядів дошок бортами. Човен міг бути завдовжки до 22 метрів і завширшки до 4 м. Ззовні бортів, для покращення остійності човна кріпився пояс з оберемків очерету. Чайки мали поперечні перегородки й лави, 10-15 пар весел, носове і кормове кермові весла і вміщували до 70 осіб. Могли бути озброєні щоглою з чотирикутним прямим вітрилом і декількома фальконетами (гармати малого калібру).
Зображення судна (чайки) запорозьких козаків з книги «Опис України» Ґійома Левассера де Боплана | |
Історія | |
---|---|
Військо Запорозьке | |
Назва: | «Чайка» |
На службі: | XVI ст. |
Основні характеристики | |
Клас і тип: | Човен |
Довжина: | 18 м |
Ширина: | 4 м |
Осадка: | 1,5 м |
Екіпаж: | 50 осіб |
Озброєння: | 4-6 фальконетів (гармат калібру 30 мм) |