Військо Запорозьке
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ві́йсько Запоро́зьке — назва козацьких військово-політичних утворень XVI—XVIII століття[1]. В українській історіографії під терміном Військо Запорозьке найчастіше мається на увазі одне з трьох значень:
- військово-політична організація з центром у Запорозькій Січі;
- державне утворення Гетьманщина, що виникло під час визвольної війни Богдана Хмельницького в середині XVII століття на території Середнього Подніпров'я, Полісся, Брацлавщини і Запорожжя;
- назва реєстрового війська в Речі Посполитій та Гетьманщині.
У часи Гетьманщини двома основними групами Держави Війська Запорозького були Військо Запорозьке Городове та Військо Запорозьке Низове. Городове військо у Гетьманщині мало полковий адміністративний устрій, в той час як адміністративно-територіальною одиницею Низового війська лишалася пала́нка.
Існувало з 1634 року п'ять основних пунктів (митниць) на кордонах Запорізької Січі. В зв'язку з цими п'ятьма пунктами внутрішній адміністративно-територіальний поділ Запоріжжя поділявся на 5 паланок. Кожна територіальна одиниця мала укріплений форт-паланку, де мешкав полковник з полковницькою старшиною.
Кожна паланка мала полковника (паланкового), осавула, писаря, 3 пани і 3 підпанки. Кожний полковник мав ознаку влади — пірнач, який носив завжди за поясом, корогву малу (значок), яку носив в час урочистостей перед ним хоружий, і також печатку.
Загальний перелік всіх паланок, що існували у різні часи: