Церква святого Миколая (Теребовля)

Церква святого Миколая — парафія і храм греко-католицької громади Теребовлянського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в місті Теребовля Тернопільського району Тернопільської області. Пам'ятка архітектури національного значення.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Церква святого Миколая.

Церква святого Миколая
Оборонна церква Святого Миколи з дзвіницею
49°18′00″ пн. ш. 25°41′23″ сх. д.
Тип споруди	церква
Розташування	Україна, Теребовля
Належність	УГКЦ
Стан	пам'ятка архітектури національного значення України
Адреса	вул. Шевченка, 2
Епонім	Миколай Чудотворець
Присвячення	Миколай Чудотворець
Церква святого Миколая (Теребовля) (Україна)
Церква святого Миколая у Вікісховищі

Історія церкви

До 1946 року парафія належала до Української Греко-Католицької Церкви. Її відновлено в лоні УГКЦ у 1990 році.

Перша згадка про храм датується 1614 роком.

Церква зазнавала руйнувань під час татарських нападів 1672, 1675 та 1687 років.

У 1734 році проведено реконструкцію церкви за кошти пароха о. Атонія Римбали, за пожертви міщан та з благословення митрополита Атанасія Шептицького.

18 серпня 1784 року львівський єпископ Петро Білянський освятив перебудовану церкву.^[1]

У 1946—1989 роках парафія діяла підпільно. В місті залишишся сестри-монахині Севастяна (Марія Смілка), Оксана (Марія Засійбіда), Сельвестра (Анна Засійбіда).

Офіційно у 1946—1990 роках парафія і храм належали до РПЦ. У 1990 році вони відновили свою діяльність в лоні УГКЦ.

З 3 березня 2009 року в церкві ведеться «Золота книга тверезості»^[2]

Єпископські візитації парафії провели: у 1993, 1997, 2000 роках — владика Михаїл Сабрига, у 2003, 2005, 2008, 2011 роках — владика Василій Семенюк.

У храмі зберігаються: копія Чудотворної ікони Теребовлянської Матері Божої та мощі святого Миколая.

Храм має відпустове місце на надвечір'я у Різдво Івана Хрестителя (7 липня), у надвечір'я і в день святого Миколая (6 грудня).

Діють припарафіяльні братства: Матері Божої Неустанної Помочі, «Апостольство молитви», Святої Покрови, Марійська і Вівтарна дружини, УМХ.

У власности парафії є проборство і недільна школа (дім колишньої захоронки).

Парохи

• владика Яків Тимчук,
• о. Ярослав Тимчук,
• о. Василь Величковський,
• о. Полікарп Панчишин,
• о. Пахомій Борис,
• о. Севастян Вайтович,
• о. Іван Баринюк,
• о. Михайло Коржинський,
• о. Йосип Ридель,
• о. Маркіян Когут,
• о. Петро Козак,
• о. Михайло Хрипа,
• о. Стефан Захарків,
• о. Віталій Дудкевич, ЧСВВ,
• о. Віталій Дудкевич,
• о. Ярослав Табака,
• о. митрат Іван Сивак (з 1993),
• о. Михайло Ярема (з 16 листопада 2011, сотрудник).

Примітки

1. Пиндус Б. Білянський Петро // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 58. — ISBN 978-966-528-318-8.
2. Реєстр книг тверезості. Архів оригіналу за 14 жовтня 2011. Процитовано 29 червня 2012.

Джерела

• Парафія м. Теребовля. Церква святого Миколая // Тернопільсько-Зборівська архиєпархія. Парафії, монастирі, храми. Шематизм / Автор концепції Куневич Б.; керівник проєкту, науковий редактор Стоцький Я. — Тернопіль : ТОВ «Новий колір», 2014. — С. 418. : іл. — ISBN 978-966-2061-29-1.

Література

• Ґерета І. Теребовля: шлях через віки. Історико-краєзнавчий нарис / Ігор Ґерета / Худож. Оформл. В. Струтинського. — Львів: Каменяр, 1997 . — 127 с.;
• Городиський Л., Зінчишин І. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с.
• Baliński M., Lipinski T. Syarożytna Polska pod względem historycznym, geograficznym i statystycznym opisana. — T. II. — Cz??? 2. — Warszswa : Nakład i druk S. Orgelbranda, 1845. — 1431+VIII s. (пол.)
• Czołowski Al., Janusz B. Przeszłość i zabytki województwa Tarnopolskiego. — Tarnopol : Nakładem Powiatowej Organizacji Narodowej, 1926. — 199 s. (пол.)
• Trembowla // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 459. (пол.) — S. 459–468. (пол.)
• Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — Т. 4. — C. 84. (рос.)