Remove ads
Богда́н Я́нуш (псевдонім Василь Карпович; 23 січня 1887, Львів — 5 листопада 1930, там само)[1] — український та польський археолог, етнолог, мистецтвознавець, публіцист, консерватор пам'яток старовини у Львівському воєводстві (1921–1930) і редактор журналу «Wiadomości Konserwatorskie».
 | Частина інформації в цій статті застаріла. (червень 2020) |
| Богдан Януш | |
|---|---|
 | |
| Народився | 23 січня 1887 Львів[1] |
| Помер | 5 листопада 1930 (43 роки) Львів ·вогнепальна рана |
| Поховання | Личаківський цвинтар[2] |
| Країна | .svg){kind=small} Австро-Угорщина ЗУНР Польща |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик, мистецтвознавець, археолог, conservator, етнограф |
| Галузь | археологія |
| Батько | Михайло |
| Мати | Ангеліна |
| У шлюбі з | Ядвіґа з Рудомінів |
 Януш Богдан у Вікісховищі | |
Богдан Януш народився 23 січня 1887 року у Львові. Походив з багатодітної родини гімназійного вчителя Михайла Януша, яка жила дуже бідно. Після смерті батька Богдана виховувала мама Ангеліна зі старшими сестрами.
Вся освіта Богдана Януша обмежувалася семирічним курсом української гімназії в приміщені Народного Дому у Львові. Мав намір скласти «матуру» екстерном. Заробляти на життя почав зі шкільних років, тому не зміг навчатися в університеті. Відвідував приватні виклади професора Карела Гадачека у Львівському університеті.[джерело?]
1907 року працював у музеї Шевченка у Львові. Надалі на прожиття заробляв «пером». Напередодні першої світової війни — редактор польськомовного часопису «Kurjer Lwowski». У 1911 році мешкав на вул. Лещинського, 8 (нині вулиця Братів Міхновських), у березні 1912 року вже мешкав на вул. Кордецького, 17 (нині — вул. Олени Степанівни).
1923 року призначений консерватором праісторичних пам'яток Львівського округу. 1924 року власним коштом почав видавати місячник «пол. Wiadomości Konserwatorskie», а у 1925 році припинив — через брак коштів.
У 1928 році певний час був керівником «Музею Покуття» в Станиславові. У другій половині 1929 року через фінансову скруту втратив меблі, бібліотеку[3]. Школярем проводив дослідження цвинтаря в Кукізові[4].
У 1921—1925 роках був співробітником Музею НТШ й ініціатором Кружка любителів Львова. Член Спілки митців-декораторів у Перемишлі.[5]
Досліджував історію й архітектуру церков на території княжого Львова: святого Миколая, святого Онуфрія, святої П'ятниці, зруйнованої 1776 року церкви святого Теодора, а також вірменської катедри.
Розвідки українською мовою містив під псевдонімом Василь Карпович у журналі «Стара Україна» (1924—1925). Досліджував дерев'яне будівництво на околицях Львова, вірменські і волоські пам'ятки Львова та Тернопільщини, зокрема, Przeszłość і zabytki województwa Tarnopolskiego, 1926 — одну з перших сумлінних регіональних монографій Польщі[4], та ін.). 1929 року на засіданні Політехнічного товариства у Львові прочитав доповідь «Костельна архітектура львівського середньовіччя»[6].
Через нерозв'язні, на його думку, проблеми, застрелився 5 листопада 1930 року у Львові[3]. Був похований на Личаківському цвинтарі, поле 13[7]. Через одну могилу у 1915 році був похований відомий історик Франц Ковалишин (пол. Franciszek Kowaliszyn). Обидві могили втрачені, на похованні Богдана Януша співробітники музею «Личаківський цвинтар» встановили пам'ятний знак[8].
Remove ads
Автор кількох збірок матеріалів до археологічної карти Східної Галичини:
- «Z pradziejów ziemi Lwowskiej [Архівовано 4 травня 2018 у Wayback Machine.]» (1913).
- «Zdobnictwo ludowe w okolicach Lwowa» (1913).
- «Kultura przedhistorycana Podola galicyjskiego» (1914/1919)[3].
- «Człowiek przedhistoryczny» (1914).
- «Zabytki przedhistoryczne Galicyi wschodniej» (1918)
- «Karaici w Polsce» (Kr., 1927).
- «Zabytki monumentalnej architektury Lwowa» (Lw., 1928)[4]
- «Bibliografia Ormian w Polsce» (не видана)[4].
1993 року на честь Богдана Януша названо вулицю у Львові в місцевості Підзамче[9].
Дружина Ядвіґа з вірменської родини Рудоміновичів (пол. Jadwiga Rudominówna).
Remove ads
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
Remove ads