Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Цвітко́ве (в минулому (до 22 жовтня 1960 року[4]) — Свобода[5]) — селище в Черкаському районі Черкаської області, у складі Городищенської міської громади. залізничний вузол.
селище Цвіткове | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Городищенська міська громада |
Рада | Городищенська міська рада |
Код КАТОТТГ | UA71080110020067173 |
Основні дані | |
Засновано | 1876 |
Статус | із 2024 року |
Населення | ▼ 1130 (01.01.2022)[1] |
Поштовий індекс | 19537 |
Телефонний код | +380 4734 |
Географічні координати | 49°09′18″ пн. ш. 31°31′52″ сх. д. |
Висота над рівнем моря | 174 м[2]
|
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Цвіткове |
До райцентру: | |
- автошляхами: | 21 км |
До обл. центру: | |
- фізична: | 49,2 км[3] |
Селищна влада | |
Адреса | м. Городище |
Карта | |
Цвіткове у Вікісховищі |
Населений пункт розташований в південно-східній частині Придніпровської височини за 21 км від районного центру — міста Городище. Площа — 291,67 га, із них сільгоспугідь — 140,57 га.
Населення селища становить 1130 осіб (1 січня 2022; 1313 в 2007[6]).
Станція та селище названо за прізвищем поміщика, який володів навколишніми землями — Митрофана Цвєткова. Відомо, що залізниця Знам'янка — Фастів через Цвіткове була здана в експлуатацію в 1876 році. Того ж року збудовані приміщення станції, невелике депо та чотири житлових будинки. В 1906 році в Цвітковому відбувся збройний виступ робітників станції і селян Калинівки, який очолив робітник П. Я. Яблунівський. Виступ був придушений, а його учасники ув'язнені. З 1913 року Цвіткове — вузлова станція.
З 1918 року в степу за колією починають зводитись садиби залізничників, які приходили працювати на станцію. Так утворився хутір Свобода Калинівської сільської ради. У 1923 році тут відкрилася початкова школа, у 1927 році — семирічка.
У Другій світовій війні брали участь 60 жителів села, 34 із них загинули, 42 відзначені урядовими нагородами, серед них Кравець Іван Потапович — кавалер орденів Червоної Зірки, Вітчизняної війни та Богдана Хмельницького, нагороджений медаллю «За оборону Ленінграда». У боях за селище загинуло 56 воїнів, останки яких перенесено до братської могили, а загиблим цвітківчанам встановлено обеліск Слави. У повоєнний час населення хутора Свобода зростало, і на січень 1961 року його було перейменовано на сучасну назву і надано статус селища міського типу.
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного окупаційним урядом СРСР 1932—1933 та 1946–1947 роках[джерело?].
Нині на території селища працює середня школа, збудована в 1965 році, де навчається 123 учні, є дитячий садок на 40 місць, центр культури та дозвілля, залізнична амбулаторія, аптека, відділення зв'язку та філія Ощадбанку. Працюють 5 приватних магазинів, а також 8 підрозділів Одеської залізниці, найбільші з них: КМС-129 та залізнична станція.
У 2003 році у зв'язку із введенням в експлуатацію швидкісної магістралі Київ — Дніпропетровськ була проведена реконструкція станції та прилеглих територій, збудовано нове сучасне приміщення вокзалу. У 2005–2006 роках селище було газифіковано.
Влітку 2012 року в селищі проходили зйомки художнього фільму «Поводир», спільного українсько-американського проекту режисера Олеся Саніна. Селище було обрано через те, що в його депо містяться раритетні паровози, які не лише відремонтовані, а й можуть здійснювати рух[7].
Жителі села В. Г. Абашкін та П. І. Подмогін нагороджені орденом Леніна, вчителька Ю. Г. Слуцька — орденом «Знак Пошани».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.