Loading AI tools
зоря з істотними відмінностями від зір того самого спектрального класу З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Хімі́чно пекуля́рні зо́рі (також CP-зорі, від англ. chemically, дос. «хімічно» і англ. peculiar, дос. «незвичайний, особливий») — зорі головної послідовності спектральних класів від B0 до F0, у поверхневих шарах яких спостерігають аномальний вміст таких хімічних елементів, як кальцій, кремній, хром, манган, стронцій, ртуть, європій[1].
Історично термін «хімічно пекулярні зорі» стосується гарячих зір головної послідовності. Джордж Престон поділив їх на чотири класи на основі аналізу спектрів:[2]
Назви класів дають загальне уявлення про те, які фізичні особливості відрізняють їх один від одного. Пізніші дослідники включають у клас CP4 також збагачені гелієм зорі[3] і зорі, що мають аномалії ізотопного складу гелію[4], чи взагалі не виділяють цього класу окремо[1].
Існують також класи холодних хімічно пекулярних зір, тобто зір спектрального класу G або пізніших, але такі зорі здебільшого не належать до головної послідовності. Найчастіше їх класифікують за назвою класу та/або за фізичними властивостями. Фраза «хімічно пекулярні зорі» без додаткового уточнення зазвичай означає, що зоря належить до гарячих зір головної послідовності. Багато холодних хімічно пекулярних зір мають аномалії вмісту, які є результатом перенесення ядерних продуктів горіння з надр зорі на її поверхню. До них належить більшість вуглецевих зір і зір S-типу. Інші є результатом масообміну в подвійній зоряній системі. До них належать барієві зорі та деякі зорі S-типу[5].
Як правило, вважається, що їх пекулярність пояснюється своєрідною будовою їх зоряної атмосфери, яку можна пояснити наявністю певних процесів у цих гарячих зорях головної послідовності. До них належать дифузія речовини та/або наявність потужного магнітного поля в зовнішніх шарах цих зір[6]. Внаслідок цих процесів деякі елементи, зокрема, He, N і O, «тонуть» у нижніх шарах атмосфери зорі, у той час як інші елементи, такі як Mn, Sr, Y, Zr «спливають» у верхні шари, внаслідок чого спостерігаються аномалії вмісту (у порівнянні з хімічним складом атмосфери Сонця) для зазначених хімічних елементів та їх іонів. Передбачається, що внутрішні шари цих зір є однорідними за хімічним складом внаслідок перемішування речовини (наявність ковективних зон) та мають металічність, що відображають склад газових хмар, з яких вони утворилися[2]. Для того, щоб відбувалася дифузія елементів, атмосфера такої зорі має бути досить стабільною, внаслідок чого її шари не зазнають перемішування. Запропонованим механізмом, що викликає подібну стійкість, є незвично потужне й стабільне в часі магнітне поле, яке зазвичай спостерігається у зір цього типу.
Литовський астрофізик Вітаутас Страйжис припускав, що пекулярність зір є результатом діяльності позаземних високорозвинених цивілізацій. Аномальна наявність певних хімічних елементів може бути спричинена промисловими відходами від астроінженерної діяльності[7].
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.