Ртутно-манганова зоря

Рту́тно-ма́нганова зоря́ (або HgMn-зоря́) є хімічно пекулярною зорею із сильними спектральними лініями поглинання на довжині хвилі 398,4 нм завдяки наявності великої кількості іонів ртуті^[1]. Разом із великим вмістом ртуті в атмосферах зір цього типу виявлено також багато йонів мангану; звідси й походить їх назва.

Фізичні властивості

Ртутно-манганові зорі обертаються навколо своєї осі відносно повільно. Тому припускають, що їхні атмосфери є відносно стабільними й мають умови для ефективної дії процесів атомної дифузії. При цьому певні типи атомів опускаються нижче в атмосфері за рахунок сил гравітації, а інші атоми «виринають» у верхні шари атмосфери завдяки тиску випромінювання. Процеси атомної дифузії врешті-решт приводить до неоднорідного розподілу хімічних елементів із глибиною атмосфери, а також до надлишку певних елементів у її верхніх шарах, який можна оцінити з аналізу ліній поглинання, що відповідають цим хімічним елементам.

Ефективні температури ртутно-манганових зір T_eff перебувають у межах від 10 000 до 16 000 кельвінів, а значення логарифма гравітації на поверхні lg g — в області від 4,5 до 3,5^[2], що відповідає спектральному класу від A0 до B9. На сьогодні немає переконливих доказів наявності сильних магнітних полів у зір такого типу.

Хімічні властивості

У ртутно-манганових зір не виявлено якої-небудь змінності спектральних ліній, що могла б свідчити про наявність «плям» з аномальним вмістом хімічних елементів на їхній «поверхні». В окремий клас ці зорі виділяють за двома такими характеристиками:

• Зоряна атмосфера має надлишок йонів фосфору (P), марганцю (Mn), галію (Ga), стронцію (Sr), ітрію (Y), цирконію (Zr), платини (Pt) та ртуті (Hg).
• Відсутність сильних магнітних полів.

Найяскравіші ртутно-манганові зорі

У наведеній нижче таблиці містяться дані для найяскравіших ртутно-манганових зір на зоряному небі.

Назва[3]	Назва у сузір'ї	Спектральний клас[3]	Вид. вел.[3]	Teff, K	lg g
Альфераз	α Андромеди	B8IVmnp	2,06	13 800 ± 125[4]	4,15 ± 0,16[4]
Гієнах	γ Ворона	B8III	2,59	12 000[5]	3,5[5]
Мая	20 Тельця	B8III	3,87	12 600	3,5
	χ Вовка	B9IV	3,96	10750[6]	4,0[6]
Муліфен[7]	γ Великого Пса	B8II	4,10
	φ Геркулеса	B9mnp	4,23
	π1 Волопаса	B9p	4,91
	ι Північної Корони	A0p	4,98
	κ Рака A	B8IIImnp	5,24
Дабіх Малий[8]	β Козорога B	B9.5III/IV	6,10

Повніший Перелік HgMn-зір подано окремою сторінкою.

Див. також

• Перелік HgMn-зір
• Хімічно пекулярна зоря
• Перелік хімічно пекулярних зір
• Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
• B-зоря з аномальним вмістом гелію
• Магнітна Ap-зоря
• Перелік Am-зір
• Am-зоря

Джерела

1. Mercury-manganese star [Архівовано 2008-11-20 у Wayback Machine.]. The Internet Encyclopedia of Science, David Darling. Accessed on line August 14, 2008.
2. Л. С. Любімков, «Хімічний склад зір: методи та результати аналізу», НПФ «Астропринт», 1995
3. Names, spectral types and apparent magnitudes taken from SIMBAD, except as noted.
4. Orbital elements and abundance analyses of the double-lined spectroscopic binary alpha Andromedae, T. A. Ryabchikova, V. P. Malanushenko, and S. J. Adelman, Astronomy and Astrophysics 351 (November 1999), pp. 963—972, Bibcode: 1999A&A...351..963R. See § 4 for component parameters and Table 3, § 5 for elemental abundances.
5. Fremat, Y.; Houziaux, L., Elemental abundances in the Hg-Mn star γ Corvi, 1997 Astronomy and Astrophysics, v.320, p.580-585
6. SMITH K.C.; DWORETSKY M.M. «Elemental abundances in normal late-B and HgMn stars from co-added IUE spectra. I. Iron-peak elements», 1993 Astron. Astrophys., 274, 335—355
7. Muliphein [Архівовано 17 травня 2008 у Wayback Machine.], Stars, Jim Kaler. Accessed on line August 14, 2008.
8. Dabih [Архівовано 24 серпня 2006 у Wayback Machine.], Stars, Jim Kaler. Accessed on line August 14, 2008.