Хассан ібн Саббах, також Хассан-і Саббах перською: حسن صباح Hasan-e Sabbāh) або ж Хассан ас-Саббах (Arabic: حسن الصباح Ḥasan aṣ-Ṣabbāḥ) (бл. 1050—1124) — ісмаїлітський проповідник, ватажок повстання ісмаїлітів проти Сельджукідів в Ірані.
Хасан ібн Саббах | |
---|---|
араб. الحسن الصبّاح[1] | |
Ім'я при народженні | араб. الحَسن بن عَلي بن مُحمد الحِميري |
Народився | 1037[2][3][1] Кум, Сельджуцька імперія[2] |
Помер | 12 червня 1124[2][1] Аламут, Nizari Ismaili stated[2] ·інфекційне захворювання |
Поховання | Hassan Sabbah's mausoleumd[2] |
Країна | Сельджуцька імперія Фатіміди Nizari Ismaili stated[2] |
Місце проживання | Кум[2] Рей[2] Ісфаган[2] Сильван Дамаск Вірменія (історичний регіон) Кавказька Албанія Александрія[2] Каїр[2] Дамган Аламут[2] |
Діяльність | релігійний лідер, воєначальник, політик, губернатор, травник, письменник, автобіограф, da'i, богослов, факіх, астроном, астролог, математик, філософ |
Галузь | калам, Фікх, шаріат, herbalismd, астрономія, філософія і окультизм |
Alma mater | Мечеть аль-Азхар і House of Knowledged[4] |
Вчителі | Mu'ayyad fi'l-Din al-Shirazid[5] |
Відомі учні | Al-Hakim al-Munajjimd, Abu Tahir al-Sa'ighd і Bahram al-Da'id |
Знання мов | арабська і перська |
Заклад | Alamut Libraryd |
Учасник | Nizari–Seljuk Warsd |
Напрямок | ісламська філософія |
Magnum opus | Q56366019?, Q56366023?, The Tale of the Three Schoolfellowsd, Sarguzasht-i Sayyidnad і Dastur al-Munajjimind |
Титул | Маулана, Lord of Alamutd і Old Man of the Mountaind |
Посада | da'id[1] і Lord of Alamutd |
Конфесія | Імаміти[6][3][5] і Нізарити[2][6][7] |
Засновник незалежної ісмаїлітської держави з центром у фортеці Аламут у 1090 році.
Будучи прихильником опального фатімідського халіфа Абу Мансур Нізара, очолив секту нізаритів і розробив релігійно-політичне вчення «дават-і джадід» (новий заклик), протиставивши його традиційному вченню часів перших Фатімідів «дават-і кадім» (старий заклик).
Хасан ібн Саббах був популярний в Каїрі, Сирії, але найбільше на Близькому Сході. Використовуючи свою славу і популярність, Саббах заснував Орден Асасинів. Йому спадкував вірний прихильник Кія Бузург-Умід.
У художній літературі
У творчості американського письменника з «покоління бітників» Вільяма Сьюарда Барроуза образ Хассана ібн Саббаха посідає важливе місце. У роман «Західні землі» (1987) він дякує Пітеру Л. Вілсону та Джею Фрідхему за збір відомостей про Хассана ібн Саббаха, а також художникові Брайону Гайсіну «за те, що він познайомив мене з Хассаном ібн Саббахом і навчив бачити речі такими, як вони є».
Приписаний ібн Саббахові анархістський маніфест фігурує в Барроузових «Листах Яхе» (1963). Роман «Нова експрес» (1964) розпочинається з цього ж маніфесту Хассана ібн Саббаха проти контролю машин і влади за людським життям:
«Слухайте мої останні слова де б ви не були. Слухайте мої останні слова в будь-якому зі світів. Слухайте всі ви правління синдикати і уряди землі ... Я Хассан-і Саббах стираю слово Назавжди. Якщо ви то я відміню всі ваші слова назавжди. І слова Хассана-і Саббаха точнісінько так само відміню. Перетніть усі свої небеса побачите мовчазне писання Брайона Гайсіна Хассана-і Саббаха: накреслено 17 вересня 1899 року, над Нью-Йорком... «Не слухайте Хассана-і Саббаха», скажуть вони вам. «Він хоче відібрати у вас ваше тіло і всі задоволення вашого тіла. Слухайте нас. Ми служимо Саду Втіх Безсмертя Космічної Свідомості Найкращого З-Поміж Кайфів. А любов любов любов у помийниці. Ну як вам це хлопці? Краще за Хассана-і Саббаха з його холодним вітряним безтілесним фатумом? Правда?»
У «Листах Яхе» та романі «Міста червоної ночі» (1981), що має присвяту в пролозі «Хассану-і Саббаху, Повелителеві Ассассінів», також фігурує одна й та ж фраза:
«Ніщо не істинне. Все дозволене», – такі останні слова Хассана ібн Саббаха, Гірського Старця»
Старець гори є однією з дійових осіб повісті Кира Буличова «Аліса й хрестоносці» (1993):
«Вони пройшли через передпокій, на підлозі якої сиділи молодики, потім опинилися в просторому приміщенні, вирубаному в скелі. Стіни і підлога його були вистелені розкішними килимами, на яких лежали подушки, в дальньому кінці кімнати знаходився м'який широкий диван, на якому, склавши ноги, сидів нестарий ще чоловік з довгою чорною бородою і в такому ж простому чорному халаті, як у фідаїв....
- Так от, значить, які у мене нові гості, - сказав чорнобородий старий і спробував посміхнутися. Губи в нього були такі тонкі і тверді, що посміхнутися йому було неможливо. Але часом він намагався це зробити, і видовище виходило жахливе, наче всміхався скелет.»
Примітки
Посилання
Див. також
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.