Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
| Кир Буличов | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Кир Булычёв | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Ігор Всеволодович Можейко | |||
| Псевдонім | Кир Буличов Ігор Всеволодович Всеволодов Микола Ложкін Маун Сейн Джи Лев Христофорович Мінц Кирило Буличов | |||
| Народився | 18 жовтня 1934 Москва, СРСР | |||
| Помер | 5 вересня 2003 (68 років) Москва, Росія ·злоякісна пухлина | |||
| Поховання | Міусський цвинтар | |||
| Громадянство |  СРСР,  Росія | |||
| Діяльність | письменник, сценарист | |||
| Сфера роботи | література | |||
| Alma mater | Московський державний лінгвістичний університет | |||
| Заклад | Інститут сходознавства РАНd | |||
| Мова творів | Російська | |||
| Роки активності | 1960—2003 | |||
| Жанр | наукова фантастика | |||
| Magnum opus | Аліса Селезньова | |||
| У шлюбі з | Kira Soshinskayad | |||
| Діти | Alisa Lyutomskayad | |||
| Нагороди |  | |||
| Премії |  , Аеліта-97 | |||
| Сайт: rusf.ru/kb/ | ||||
|
| ||||
 Кир Буличов у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Кир (Кір) Буличо́в (рос. Кир Булычёв) справжнє ім'я — Ігор Всеволодович Може́йко (*18 жовтня 1934, Москва — †5 вересня 2003, Москва) — радянський і російський письменник-фантаст, історик, перекладач, сходознавець, журналіст, кіносценарист.
Ігор Всеволодович Можейко народився 18 жовтня 1934 року в Москві. Після закінчення школи вступив до Московського державного інституту іноземних мов імені Моріса Тореза, який закінчив у 1957 році. Два роки працював у Бірмі перекладачем і кореспондентом інформагенції АПН.
У 1959 році повернувся до Москви і вступив до аспірантури Інституту сходознавства АН СРСР. Писав історико-географічні нариси для журналів «Вокруг света» і «Азия й Африка сегодня».
У 1962 році закінчив аспірантуру, з 1963 року працював в Інституті сходознавства АН СРСР, спеціалізуючись на історії Бірми. В 1965 році захистив кандидатську дисертацію по темі «Паганська держава (XI—XIII століття)», в 1981 році — докторську дисертацію по темі «Буддійська сангха й держава в Бірмі». Відомий працями з історії Південно-Східної Азії.
Перше оповідання — «Маунг Джо буде жити» — було опубліковано у 1961 році. Фантастику почав писати в 1965 році. Перше фантастичне оповідання — «Обов'язок гостинності» — було опубліковано як «переклад розповіді бірманського письменника Маун Сейн Джи». Перша збірка письменника — «Дива в Гуслярі» — опублікована в 1972 році. Наступні фантастичні твори публікувалися під псевдонімом рос. "Кирилл Булычев" — псевдонім був скомпонований з імені дружини й дошлюбного прізвища матері письменника. Згодом ім'я «Кирилл» стали писати скорочено — «Кир.», потім крапку прибрали. Інколи підписував твори як рос. "Кирилл Всеволодович Булычёв".
Своє справжнє ім'я письменник приховував до 1982 року, оскільки остерігався, що його звільнять з Інституту сходознавства, керівництво якого нібито вважало фантастику несерйозним заняттям.
А ще Кир Буличев написав серію книг про Алісу Селезньову, яка захоплює уяву читачів своїми фантастичними сюжетами та незабутніми персонажами. У цих книгах ми зустрічаємося з молодою та розумною дівчиною на ім’я Аліса, яка живе у далекому майбутньому, де подорожі в часі та космічні пригоди є звичайною справою. ( Серія книг про Алісу Селезньову )
Кир Буличов опублікував кілька десятків книг.
Також писав кіносценарії. Більш ніж двадцять з його творів було екранізовано.
У 1982 році став лауреатом Державної премії СРСР за сценарії до художнього фільму «Крізь терни до зірок» і повнометражного мультфільму «Таємниця третьої планети». Після вручення Державної премії стало відоме справжнє ім'я письменника, проте з інституту його не звільнили.
Лауреат премії фантастики «Аеліта-97».
Помер 5 вересня 2003 року, у віці 68 років. Похований у Москві на Міусському цвинтарі.
У 2004 році Кир Буличов посмертно став лауреатом шостої міжнародної премії в галузі фантастичної літератури імені Аркадія і Бориса Стругацьких («АБС-премія») в номінації «Критика і публіцистика», за серію нарисів «Пасербиця епохи».
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
