![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/Eating_disorders_world_map-Deaths_per_million_persons-WHO2012.svg/languk-640px-Eating_disorders_world_map-Deaths_per_million_persons-WHO2012.svg.png&w=640&q=50)
Харчові розлади
психічні розлади прийому їжі / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Харчові розлади?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Харчові розлади (англ. eating disorders), розлади харчової поведінки (РХП) або розлади, пов'язані із споживанням їжі[2] — клас психічних розладів, пов'язаних із порушеннями прийому їжі[3]. Це патологічні харчові звички, котрі негативно впливають на фізичне чи психічне здоров'я людини, і включають психогенне переїдання (вживання великих кількостей їжі протягом короткого часу), нервову анорексію (патологічно обмежене харчування з негативними наслідками для організму), нервову булімію (переїдання зі спробами позбутися з'їденого), спотворення смаку (вживання неїстівних товарів), розлад вибіркового харчування[en] (знижений чи відсутній інтерес до їжі), та інших. Тривожні розлади, депресії і токсикоманії є поширеними явищами серед людей із розладами харчової поведінки. РХП не включають ожиріння[4] і є психічними розладами з найвищою смертністю[5].
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/a/af/Eating_disorders_world_map-Deaths_per_million_persons-WHO2012.svg/640px-Eating_disorders_world_map-Deaths_per_million_persons-WHO2012.svg.png)
Харчові розлади | |
---|---|
Спеціальність | психіатрія і клінічна психологія |
Ведення | психотерапія і психомоторика[d] |
Препарати | сертралін[1], пароксетин[1] і флуоксетин |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | F50 |
МКХ-9 | 307.5 |
MeSH | D001068 |
SNOMED CT | 72366004 |
![]() |
Причини РХП виявлені не до кінця[6]: комплексно впливають спадковість, фізіологія, коморбідна психопатологія, особистісні риси, батьківсько-дитячі стосунки в ранньому розвитку та різні види соціокультурного тиску. Надвисока роль ідеалізації худорлявості західною культурою, зокрема, в ЗМІ. Харчові розлади мають близько 12 % людей, зайнятих у хореографії.[7] Постраждалі від сексуального насильства більш схильні до розвитку РХП.[8]
Анорексія і булімія трапляється в жінок у десять разів частіше, ніж у чоловіків, що пов'язують з закріпленими в культурі гендерними стереотипами, сексуальною об'єктивацією жінок у медіа, сексуальним насильством та жорстоким поводженням щодо дівчаток. Зазвичай анорексія і булімія маніфестують у пізньому дитинстві або ранній дорослості.[9] Щодо інших РХП строки початку не прояснені. Кількість людей із харчовими розладами, схоже, є нижчою в менш розвинених країнах.[10]
Для багатьох РХП є ефективним лікування, яке включає психотерапію, збалансоване харчування, нормальну кількість фізичних вправ та скорочення зусиль щодо позбавлення від їжі. Іноді потрібна госпіталізація. Від декотрих пов'язаних симптомів можуть використовуватись ліки. За п'ять років близько 70 % людей з анорексією і 50 % людей з булімією виліковуються. Одужання від психогенного переїдання є менш чітким і оцінюється у від 20 % до 60 %. Як анорексія, так і булімія підвищують ризик смерті.