Харківський полк
полк і військово-адміністративна одиниця Слобідської України / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Харківський полк?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Харківський слобідський козацький полк — слобідський козацький полк, адміністративно-територіальна та військова одиниця на Слобожанщині. Полковий центр — місто Харків. Полк з'явився між 1651[1] і 1659 роками. Судячи з «відписки» першого харківського воєводи Воїна Селіфонтова 1657 року та іменного опису 1658 року, в той час полковий центр Харків був вже досить великим поселенням. У опису значилося 578 душ чоловічої статі, і можна вважати, що в цей час у місті було не менше 200 будинків.[2]
Харківський слобідський козацький полк | |
Прапор полку | |
Герб полкового центру | |
Розташування полку на карті. | |
Утворено | 1651 |
Ліквідовано | 1765 |
Центр | Харків |
Сотні | станом на 1732 рік Харківська перша Харківська друга Харківська третя Валківська Дергачівська Золочівська Липецька Люботинська Мереф'янська перекопська Пересічнянська Салтівська Соколовська Таранівська Угольчанська Тишківська Хорошівська Циркунівська |
Полковники | |
1669-1691 | Григорій Єрофійович Донець-Захаржевський |
1691-1706 | Федір Григорович Донець-Захаржевський |
1706-1710 | Федір Володимирович Шидловський |
1710-1711 | Лаврентій Іванович Шидловський |
1711-1714 | Прокіп Васильович Куликовський |
1714-1734 | Григорій Семенович Квітка |
1734-1757 | Степан Іванович Тевяшев |
1757-1765 | Матвій Прокопович Куликовський |
Дата виникнення полку не документована. Сам полк офіційно ввів своє заснування в 1651 році. Деякі дослідники[1] вважають, що назва «харківський» і дата заснування в 1651 році можливі до офіційної дати заснування міста Харкова, бо назва «Харків» була присутня в топоніміці задовго до того,[3] територія в 1651 році була досить заселена, а центром харківського полку міг бути інший населений пункт, зокрема, Мерефа. Полк був остаточно сформований наприкінці 1650-их за царя Олексія Михайловича у складі Бєлгородського розряду, в переважній більшості і з переселенців з Лівобережної та Правобережної України (черкас).
- У 1666 році на короткий час Зміївські сотні[4] повстають разом з полковником Іваном Сірком (колишнім Запорозьким кошовим отаманом, та Харківським полковником). В цей час вже фігурує окремий Зміївський полк.[5] Під час повстання Івана Сірка до Зміївського полку приєднуються Мерефянська та Маяцька, Печенізька, Цареборисівська, Валківська, Мурафська, Торська та інші сотні.
- У 1671 році, після остаточного придушення повстання Степана Разіна, осередком якого на Слобожанщині був саме Зміїв, Зміївський козацький полк скасовується, його територія стає частиною Харківського полку.[6]
- У 1677 до полку був приєднаний Балаклійський слобідський козацький полк.
- У 1688 році частина території Харківського слобідського козацького полку відійшла до новоствореного Ізюмського слобідського козацького полку.
На той час у полку залишилося 12 міст і 43 села, зокрема Вовчанськ, Салтів, Печеніги, Золочів, Малинівка, Валки, Мерефа, Слов'янськ, Соколов, Зміїв.
26 липня 1765 Маніфестом «Її імператорської Величності Катерини Другої» чисто військовий полковий устрій Слобожанщини перетворюється у військово-цивільний, управління територією реформується з урахуванням специфіки Слобожанщини (створені провінції територіально повністю відповідають полкам). Створюється Слобідська губернія, до якої входять території 5 полків (Харківський, Ізюмський, Сумський, Охтирський, Острогозький).