![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/52/%25D0%259F%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BF%25D0%25BE%25D1%2580_%25D0%2586%25D0%25B7%25D1%258E%25D0%25BC%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25B3%25D0%25BE_%25D0%25BF%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25BA%25D1%2583.jpg/640px-%25D0%259F%25D1%2580%25D0%25B0%25D0%25BF%25D0%25BE%25D1%2580_%25D0%2586%25D0%25B7%25D1%258E%25D0%25BC%25D1%2581%25D1%258C%25D0%25BA%25D0%25BE%25D0%25B3%25D0%25BE_%25D0%25BF%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25BA%25D1%2583.jpg&w=640&q=50)
Ізюмський полк
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Ізюмський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця Слобідської України. В 1688 році [1] виділився з Харківського козацького полку. Полковий центр — Ізюм (нині місто Харківської області).
Ізюмський полк | |
Прапор | |
![]() | |
Дата створення / заснування | 1688 |
---|---|
![]() | |
Країна |
![]() ![]() |
Розташування штаб-квартири | Ізюм |
Попередник | Харківський полк |
Час/дата припинення існування | 1765 |
![]() | |
![]() |
Ізюмський полк | |
![]() Прапор полку | |
![]() Розташування полку на карті. | |
Утворено | 1688 |
Ліквідовано | 1765 |
Центр | Ізюм |
Полковники | |
1688—1692 | К.Г. Донець-Захаржевський |
1703—1707 | Ф.В. Шидловський |
1707—1730 | М.К. Донець-Захаржевський |
1730—1743 | Л.І. Шидловський |
1743—1751 | І.Г. Квітка |
1751—1765 | Ф.Ф. Краснокутський |
До полку відійшли 25 міст і містечок та 54 села, зокрема Ізюм, Ольховатка, Дворіччя, Новий Перекоп, Балаклія, Андрієви Лози, Бишкін, Лиман, Савинці, Царевоборисів, Сеньків, Купецький, Кам'янка, Печеніги, Махнач, Зміїв, Співаківка, Тор та ін.
1732 року складався з 17 сотень.
Після ліквідації полкового поділу у 1765 році реорганізований в регулярний Ізюмський гусарський полк російської армії, а його територія увійшла до складу Ізюмської провінції Слобідсько-Української губернії.
На території полку перебував Святогірський монастир, який у XXI столітті отримав статус Лаври.