Філіпп Нуаре

Філіпп Нуаре (фр. Philippe Noiret, повне ім'я Філіпп П'єрр Фернан Нуаре (фр. Philippe Pierre Fernand Noiret); *1 жовтня 1930, Лілль, деп. Нор, Франція  — пом. 23 листопада 2006, Париж, Франція)  — французький актор театру і кіно. Володар престижних світових кіновідзнак Фелікс (1989) та Сезар (1975; 1990). З 14 липня 2005 кавалер Ордену Почесного легіону.

У Вікіпедії є статті про інших людей з іменем Філіпп.

Філіпп Нуаре
Ім'я при народженні	Philippe Pierre Fernand Noiret
Народився	1 жовтня 1930(1930-10-01) Лілль, Нор, Франція
Помер	23 листопада 2006(2006-11-23) (76 років) Париж злоякісна пухлина[1]
Поховання	цвинтар Монпарнас
Громадянство	Франція
Діяльність	кіноактор, актор, артист кабаре, актор озвучування, комік, актор театру
Alma mater	ліцей Жансон-де-Саї і College of Juillyd
Роки діяльності	1956 2005
У шлюбі з	Monique Chaumetted
Діти	дочка Фредерік Нуаре.
IMDb	nm0634159
Нагороди та премії
Кавалер ордена Почесного легіону
Філіпп Нуаре у Вікісховищі

Життєпис

Родина

Народився в сім'ї французького буржуа, директора крупної компанії П'єрра Жоржа Нуаре (Pierre Georges Noiret) і бельгійки домогосподарки Люсі Клеменс Гільєн Ерман (Lucy Clémence Ghislaine Heirman)

Навчання

Спочатку Філіпп вступив до ліцею Янсон де Селі (Lycée Janson-de-Sailly), що в 16-му окрузі Парижу, потім навчався в закритому єзуїтському коледжі Джулі (Juilly), де розкрився один із його талантів — співучість, брав участь в аматорських виставах навчального театру. З дитячим хором La manécanterie des Petits Chanteurs à la croix de bois співав у католицькому Соборі Святого Петра в Римі на Великдень 1949 р. і записав свій перший альбом як співак під керівництвом французького композитора Франсуа Веркана (François Vercken).

1950 року здійснив невдалу спробу вступити до консерваторії. Став слухачем лекцій драматичного мистецтва, які вів французький театральний режисер, актор театру і кіно  — Роже Белен.

Театр

Філіпп почав працювати в Національному театрі Бретані Le Théâtre national de Bretagne, потім у Theatre Nationale Populaire у Парижі. Актор Анрі Монтерлан (Henry de Montherlant) переконав його стати комедійним актором.

Кіно

Першою роботою Нуаре у кіно стала стрічка Аньєс Варди «Пуент Курт» (1955). А участь у фільмі Луї Маля «Зазі в метро» (1960) принесла акторові популярність.

Упродовж 1960-х, Нуаре знімається у кількох голлівудських стрічках, зокрема «Леді Л» (1965) Пітера Устінова, Гічкоківському «Топазі» (1969) та «Жюстіні» Джорджа К'юкора (1969).

Акторське амплуа Нуаре поєднувало як «позитивних», так і «негативних» персонажів. Він однаково майстерно перевтілювався у чоловіків з середнього класу, авантюристів та поліцейських.

Пік популярності Нуаре припав на 70-ті роки, коли він став провідним актором у фільмах французького режисера Бертрана Таверньє. Результатом співпраці Таверньє та Нуаре було сім фільмів, серед яких знамениті «Годинникар із Сент-Поля» (1973), «Нехай розпочнеться свято» (1974), «Суддя і вбивця» (1976).

Не менш плідно Нуаре працював у жанрі комедії. Зокрема, він знявся у кількох фільмах Філіппа Де Брока («Ніжний поліцейський» (1977), «Вкрали стегно Юпітера» (1979)) а також Клода Зіді ("Відчиніть, поліція! " («Продажні», 1984), «Відчиніть, поліція! 2» («Продажні супроти продажних», 1990).

Одна з найвдаліших ролей Нуаре — старий працівник кінотеатру Альфредо з фільму Джузеппе Торнаторе «Кінотеатр „Парадізо“» (1988). 1989 року ця стрічка отримала «Оскар» у номінації «Найкращий іншомовний фільм року».

Родина

Одружений, є дочка Фредерік Нуаре.

Смерть

На момент своєї смерті від раку в Парижі у 2006 році у віці 76 років Нуаре мав на своєму рахунку понад 100 ролей у кіно.^[2] Він часто жартував з інтерв'юерами про свій практично безперервний робочий графік, сказавши Джо Лейдону в 1989 році: "Ніколи не знаєш, яким буде успіх фільму. І завжди приємно знімати наступний фільм, коли читаєш жахливі відгуки про свій попередній. Ви можете сказати: "Що ж, дуже шкода, але я вже працюю над іншою роботою". Це допомагає в житті. Розумієте, якщо ви робите лише один фільм на рік, або один фільм на півтора року, це важко. Тому що, коли це провал, що ти робиш? Ким ти стаєш? Ти мертвий"^[3].

Фільмографія

Рік	Назва українською	Назва французькою	Роль
1956	Пуент Кур	La Pointe courte
1960	Сірано де Бержерак	Cyrano de Bergerac	Линер
1960	Зазі в метро	Zazie dans le métro	Габріель, дядько Зазі
1960	Чарівний	Ravissante	Моріс
1961	Капітан Фракас	Le Capitaine Fracasse	Ерод
1961	Побачення	Le Rendez-vous	Інсектор Маєр
1961	Усе золото світу	Tout l'or du monde	Віктор Арді
1961	Знамениті любовні історії	Les Amours célèbres	король Людовик XIV
1962	Тереза Дескейру	Thérèse Desqueyroux	Бернар Дескейру, чоловік Терези
1962	Як риба без води	Comme un poisson dans l'eau	Люсьєн Берлемон
1962	Балада для мандрівника	Ballade pour un voyou	інспектор Фаб'єн Мат'є
1962	Злочин не вигідний	Le crime ne paie pas	Кловіс
1962	Лицеміри	Les Faux Jetons	Белліні, секретар
1963	Розносниця хліба	La Porteuse de pain	Жак Гарро
1963	Клементін, люба	Clémentine chérie	генеральний директор
1964	Мосьє	Monsieur	Едмон Бернадак, чоловік Елізабет
1964	Сірано і д'Артаньян	Cyrano et d'Artagnan	Король Луї
1965	Анжеліка гнівається	Merveilleuse Angelique
1965	Приятелі	Les Copains	Бенін
1965	Леді Л.	Le Dernier pour la route	Жером, міністр
1966	Життя багатіїв	La Vie de château	Жером, чоловік Марі
1966	Ніжний пройдисвіт	Tendre voyou	Бібі Дюмонсо
1966	Султани	Les Sultans	Мішу
1966	Хто ви, Поллі Магу?	Qui êtes-vous, Polly Maggoo ?	Жан-Жак Жорж
1966	Подорож батька	Le voyage du père	невдоволений мандрівник
1967	Ніч генералів	La Nuit des généraux	інспектор Моран
1967	Сім разів жінка	Sept fois femme	Віктор, чоловік
1968	Блаженний Олександр	Alexandre le bienheureux	Олександр, лінивий
1969	Топаз	Topaz	Анрі Жарре
1969	Клерамбар	Clérambard	Ектор де Клерамбар
1969	Жюстін	Justine	Помбаль
1969	Містер Свобода	Mister Freedom	Можик Ман
1970	Примхи Марі	Les Caprices de Marie	Габріель, шкільний вчитель
1971	Війна Мерфі	Murphy's War	Луї Брезо
1972	Мандарінеса	La Mandarine	Жорж
1972	Стара діва	La Vieille Fille	Габріель Маркасус
1972	Замах	L'Attentat	П'єр Ґарса
1973	Змій	Le Serpent	Люсьєн Бертон
1973	Велика їжа	La Grande bouffe	Філіп
1973	Годинникар із Сен-Поля	L'Horloger de Saint-Paul
1974	Не чіпайте білу жінку!	Touche pas a la femme blanche	генерал Террі
1975	Мої друзі	Mes chers amis	Жоржіо Пероцці
1975	Стара рушниця	Le Vieux Fusil	Жульєн Дандьє
1975	Нехай розпочнеться свято	Que la fête commence	Філіп II Орлеанський, регент
1976	Суддя і вбивця	Le Juge et l'Assassin	суддя Руссо
1976	Жінка у вікні	Une femme à sa fenêtre	Рауль Мальфес, промисловець
1976	Пустеля Тартарі	Il deserto dei Tartari	Генерал
1978	Ніжний поліцейський	Tendre Poulet	Антуан Лемерс'є
1980	Орел або решка	Pile ou face	Луї Бароні, інспектор
1980	Тиждень відпустки	Une semaine de vacances	Мішель Діскомбе
1981	Вкрали стегно Юпітера	On a volé la cuisse de Jupiter	Антуан Лемерсьє
1981	Три брати	Tre fratelli	Рафаеле Джурана, суддя
1981	Бездоганна репутація	Coup de torchon	Люсьєн Кордьє
1983	Мої друзі 2	Mes chers amis 2	Жоржіо Пероцці
1982	Північна зірка	L'Étoile du Nord	Едуард Біне, французький емігрант
1983	Африканець	L'Africain	Віктор
1983	Форт Саган	Fort Saganne	полковник Дюбрель
1984	Друг Венсана	L'Ami de Vincent	Альбер Пальм, шеф оркестру
1984	Відчиніть, поліція!	Les Ripoux	Рене Буарон
1985	Наступне літо	L'été prochain	Едуард Северан, чоловік Жанни
1986	Секрет жінки	La Femme secrète	П'єр Франшен, художник
1986	Сподіваймося, що буде дівчинка	Speriamo che sia femmina	Леонардо
1987	Окуляри в золотій оправі	Les Lunettes d'or	доктор Фадігаті
1988	Новий кінотеатр «Парадізо»	Cinema Paradiso	Альфредо, кіномеханік
1989	Забути Палермо	Oublier Palerme	Джанні Муччі, директор готелю
1989	Життя і нічого більше	La vie et rien d'autre	майор Делаплан
1990	Відчиніть, поліція! 2	Ripoux contre ripoux	Рене Буарон
1990	Уран	Uranus	професор Ватрен
1992	Макс і Джеремі	Max et Jérémie	Робер Максендр (Макс)
1993	Танго	Tango	Франсуа
1994	Донька Д'Артаньяна	La Fille de d'Artagnan	Д'Артаньян
1994	Підступність слави	Grosse Fatigue	грає себе
1995	Потяг свободи	Les Milles: Le train de la liberté	генерал
1996	Велике турне	Les Grands Ducs	Віктор В'яла, безробітний актор
1996	Привид із шофером	Fantôme avec chauffeur	Філіп Бруно-Тесьє
1997	Нагорода доктора Шутца	Les Palmes de M. Schutz	доктор Шутц, директор фізико-хімічної школи
1997	До бою!	Le Bossu	Філіп Орлеанський
2003	Відбивні	Les Côtelettes	Леонс
2003	Відчиніть поліція! 3	Les Ripoux 3	Рене Буарон
2003	Батько і сини	Père et fils	Лео
2005	Еді	Edy	Луїс

Ролі в театрі

1951	Лисиця	Volpone	Леон
1952	Електра	Electra	Ежист
1952	Удаваний хворий	Le Malade imaginaire	Беральд
1952	Інтермеццо	Intermezzo	Крапюс
1952	Дванадцята ніч	La Nuit des rois	Сер Тобі Белч, кровний родич Олівії, її дядько
1953	Дон Жуан, чи Кам'яний бенкет	Dom Juan ou le Festin de pierre	командор
1953	Річард II	Richard II	сер Етьєн Скруп
1954	Рюї Блаз	Ruy Blas	граф
1954	Цинна	Cinna	Евандр
1954	Принц Фрідріх Гомбургський	Le Prince de Hombourg	граф Рейс та Спарен
1954	Макбет	Macbeth	Росс
1954	Лікар мимоволі	Le Médecin malgré lui	Валер, слуга Жеронта
1955	Шалий, чи все невпопад	L’Étourdi ou les Contretemps	Трюфальден, старий
1955	Город	La Ville	Авер
1955	Марі Тюдор	Marie Tudor	Симон Ренар
1956	Вчені жінки	Les Femmes savantes	Вадіус
1956	Безумний день, чи одруження Фігаро	Le Mariage de Figaro	Бартоло
1956	Скупий	L'Avare	канцеляр
1958	Убю	Ubu	герцог Корланд (в 1 частині) и Соліман (у 2-й)
1958	Школа дружин	L'École des femmes	Оронт, батько Ораса
1958	Царь Едіп	Œdipe roi Тіресіас
1958	Примхи Маріани	Les Caprices de Marianne	забіяка
1958	Сід	Le Cid	Дон Гомес, граф Гормас, батько Хімени
1959	Сон в літню ніч	A Midsummer Night's Dream	Рило, мідник
1959	Мамця Кураж та її діти	Mutter Courage und ihre Kinder	вербувальник
1960	Палац у Швеції	Château en Suède	Уго
1960	Дивна парочка	The Odd Couple	Девід
1997	Відбивні	Les Côtelettes	Леон
2001	Людина випадку	L'Homme du hasard
2002	Споглядання	Les Contemplations	одинак на сцені
2005	Любовні листи	Love letters

Примітки

1. http://www.nytimes.com/2006/11/25/movies/25noiret.html
2. Bergan, Ronald (25 листопада 2006). Philippe Noiret. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 28 лютого 2024.
3. Leydon, Joe. R.I.P.: Philippe Noiret (1930-2006) (англ.). Процитовано 28 лютого 2024.

Джерела

• Фільмографія Філіппа Нуаре^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Кіноактора Філіппа Нуаре з нами більше немає [Архівовано 11 січня 2012 у Wayback Machine.]
• Бездоганна репутація (Велика чистка)Coup de torchon [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.]

Посилання

• Філіпп Нуаре на сайті IMDb (англ.)
• Філіпп Нуаре на сайті AlloCiné (фр.)