Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Франческо IV Ґонзаґа (італ. Francesco IV Gonzaga), ( 7 травня 1586 — 22 грудня 1612) — герцог Мантуї та Монтферрата у лютому— грудні 1612 року, син попереднього герцога Вінченцо I Ґонзаґа та тосканської принцеси Елеонори Медічі. Великий магістр ордену Крові Ісуса Христа.
Франческо IV Ґонзаґа | |
---|---|
Francesco IV Gonzaga | |
герцог | |
Початок правління: | 16 лютого 1612 |
Кінець правління: | 22 грудня 1612 |
Попередник: | Вінченцо I Ґонзаґа |
Наступник: | Фердинандо Ґонзаґа |
Дата народження: | 7 травня 1586 |
Місце народження: | Мантуя, Мантуанське герцогство |
Країна: | Мантуї та Монтферрата |
Дата смерті: | 22 грудня 1612 (26 років) |
Місце смерті: | Мантуя, Мантуанське герцогство |
Поховання | Basilica Palatina di Santa Barbarad |
Дружина: | Маргарита Савойська |
Діти: | Марія, Людовіко, Елеонора |
Династія: | Ґонзаґа |
Батько: | Вінченцо I Ґонзаґа |
Мати: | Елеонора де Медічі |
Франческо народився 7 травня 1586 року у Мантуї. Він став первістком в родині герцога Мантуї та Монтферрата Вінченцо I Ґонзаґа і його другої дружини Елеонори де Медічі, з'явившись на світ за два роки після їхнього весілля. Згодом сім'я поповнилася трьома синамиː Фердинандо, Ґульєльмо Доменіко та Вінченцо й двома донькамиː Маргаритою та Елеонорою.
Під час правління його батька мантуанський двір був значним культурним центром. Герцог покровительствував науці та мистецтвам.
У віці 20 років Франческо узяв за дружину 18-річну принцесу Савойську Маргариту. Шлюб був політично спланованим. Обидві родини прагнути володіти Монтферратом. Ґонзаґа цим союзом намагались усунути претензії Карла Еммануїла I на дані території. Савойці ж мали на меті забезпечити свій вплив у ворожому домі шляхом продовження династії, збільшенні, таким чином, кількості своїх прихильників та надбанню прав на землі.
Весілля відбулось 19 лютого 1608 в Турині. У подружжя народилося троє дітейː
Також є відомості про побічного синаː
Принц був великим магістром новоствореного ордену Крові Ісуса Христа.
У лютому Франческо успадкував від батька герцогство. Його правління продовжилось всього кілька місяців. Ніякими значними подіями відмічене не було. Тривала лише ворожнеча із герцогом Парми Рануччо I Фарнезе. Здавалося, що справа вже дійшла до зброї, однак дипломатам Савойї та послу Франції вдалося врегулювати ситуацію мирним шляхом.
Герцог намагався скоротити витрати, щоб якось стабілізувати скрутне становище із фінансами, яке дісталось йому у спадок. Щоб впоратися із численними боргами він навіть розлучився із Клаудіо Монтеверді, хоча й був великим поціновувачем музики та театру. Також залишився в історії Мантуї, як людина правосуддя, будучи особливо уважним до прав євреїв у своєму місті.[2]
Однак, його старання були перервані епідемією віспи, що почалася в Мантуї. На початку грудня вона забрала його єдиного сина Людовіко, а наприкінці — від неї помер і сам Франческо. Похований в базиліці святої Барбари.
Мантую успадкував його молодший брат Фердинандо. Монтферрат було присуджено доньці Марії.
Фердинандо, що був кардиналом,[3] довелося для цього скласти сан. Савойські міністри пропонували його шлюб із Маргаритою, але цього не відбулося. Невдовзі почалася перша війна за Монтферрат.
Федеріко II Ґонзаґа | Маргарита Палеолог | Фердинанд I | Анна Ягеллонка | Козімо I Медічі | Елеонора Толедська | Фердинанд I | Анна Ягеллонка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Гульєльмо Ґонзаґа | Елеонора Австрійська | Франческо I Медічі | Йоганна Австрійська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вінченцо I Ґонзаґа | Елеонора де Медічі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Франческо | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.