Флавіо Буччі

Флавіо Буччі (25 травня 1947 — 18 лютого 2020) — італійський актор, голосовий актор та кінопродюсер.^[6]

Флавіо Буччі
італ. Flavio Bucci
Flavio Bucci 1973.jpg
Народився	25 травня 1947(1947-05-25)[1][2] Турин, Італія
Помер	18 лютого 2020(2020-02-18)[3] (72 роки) Ф'юмічіно, Рим-Столиця, Лаціо, Італія ·інфаркт міокарда[4]
Поховання	цвинтар Фламініо
Країна	Італія
Місце проживання	Passoscurod
Діяльність	актор дубляжу, кінопродюсер, актор театру, кіноактор, телеактор
Знання мов	італійська[5]
У шлюбі з	Micaela Pignatellid
Діти (3)	3
Нагороди	Премія «Срібна стрічка» найкращому акторові
IMDb	ID 0117885
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Буччі.

Біографія

Народився в Турині. Буччі почав зніматися в кіно і телебаченні 1971 року, дебютувавши у фільмі «Робітничий клас іде в рай». Він також відомий роллю Даніеля, сліпого піаніста, в «Суспірії» Даріо Ардженто та громового Блеккі у «Вбивствах нічного поїзда» Альдо Ладо 1975 року.^[7] Ще одну зі знакових ролей Буччі зіграв у фільмі 1978 року « Замкнене коло» режисера Джуліано Монтальдо, з яким він співпрацював у ще кількох кінопроєктах.

На сцені театру Буччі брав участь у сценічних адаптаціях «Хто боїться Вірджинії Вульф»? та Клоун тощо. Він також був відомим декламатором вірші італійського поета Джакомо Леопарді.^[8]

У 1970-х і 1980-х роках Буччі виявив себе як талановитий голосовий дублер. Він озвучив Джона Травольту у його ранніх фільмах, а також Сильвестра Сталлоне у фільмі «Лорди Флетбуша»". Ролі його дубляжних персонажів для телебачення включають Потсі Вебера в перших двох сезонах «Щасливих днів» та Люка Дюка в перших п'яти сезонах серіалу «Герцог Газард».^[9]

Фільмографія

Кіно

• Робітничий клас іде в рай (1971) — Operaio
• Lover of the Great Bear (1971)
• Il generale dorme in piedi (1972) — Bucci (uncredited)
• Property Is No Longer a Theft (1973) — Total
• Last Stop on the Night Train (1975) — Blackie
• I giorni della chimera (1975)
• And Agnes Chose to Die (1976) — Il pugliese
• Strange Occasion (1976) — Réné Bernard — директор (segment «Italian superman»)
• La Orca (1976) — Gino
• Суспірія (1977) — Daniel
• A Spiral of Mist (1977) — Vittorio Conte — доктор
• Dove volano i corvi d'argento (1977) — Simula
• Замкнене коло (1978, TV Movie) — соціолог
• Жеже Беллавіта (1978) — Gennarino Amato
• Ammazzare il tempo (1979) — Ігор
• To Love the Damned (1980) — Riccardo 'Svitol'
• Men or Not Men (1980) — Enne 2
• The Homeless One (1981) — Il matlosa
• Il Marchese del Grillo (1981) — Fra' Bastiano
• Зачарована гора (1982) — Лудовіко Сеттембріні
• Dream of a Summer Night (1983) — Oberon
• The Incinerator (1984) — Hunchback
• The Two Lives of Mattia Pascal (1985) — Terenzio Papiano
• Tex and the Lord of the Deep (1985) — Kanas
• La donna delle meraviglie (1985) — Astolfo
• Il giorno prima (1987) — Herman Pundt
• Freckled Max and the Spooks (1987) — Mr. Talbot — the Werewolf
• Secondo Ponzio Pilato (1987) — Erode
• Com'è dura l'avventura (1987) — Padre Ribaldo
• Control (1987, TV Movie) — Pietro Brisani
• La posta in gioco (1988) — Gulli
• Anni 90 (1992) — Professor Moira («Terapia di gruppo»)
• Pierino Stecchino (1992)
• Amami (1993) — Piero Pagani
• Teste rasate (1993) — Riccardo
• Quando le montagne finiscono (1994) — Bepi Zomegnan
• Fratelli coltelli (1997) — Vannino
• I miei più cari amici (1998) — Botanico
• Frigidaire — Il film (1998) — Nat Krylov
• Lucignolo (1999) — Padre di Lucio
• Muzungu (1999) — Bishop
• Volesse il cielo! (2002) — Uomo Angelo
• Hotel Dajti (2002) — Andrea anziano
• Lettere al vento (2003)
• Caterina in the Big City (2003) — Lorenzo Rossi Chaillet
• Il silenzio dell'allodola (2005) — Direttore del carcere
• Flying Lessons (2007) — Leone, padre di Pollo
• La morte di pietra (2008) — Pierre
• Дивовижний (2008) — Франко Еванджелісті, права рука Андреотті, він же «Лемон».
• Fly Light (2009) — Barbone
• Border Line (2010)
• La scomparsa di Patò (2010) — Capitano Arturo Bosisio
• La grande rabbia (2016) — Virgilio, Padre Matteo
• Tutto può accadere nel villaggio dei miracoli (2016) — Armando Lucchi
• Il vangelo secondo Mattei (2016) — Franco Gravela
• Borghi e Demoni (2017) — Padre Superiore
• Agadah (2017) — Vecchio Moreno
• Il grande passo (2017) — Umberto Cavalieri
• Credo in un solo padre (2019) — Zio Domenico Bianco
• La Cornice (2019) — художник

Родина та особисте життя

Від шлюбу з акторкою Мікаелою Піньятеллі у Буччі було двоє дітей: Алессандро та Лоренцо. Буччі мав також сина Рубена від другого шлюбу з голландською кінопродюсеркою Лоес Камстег.^[10]

18 лютого 2020 року Буччі помер від серцевого нападу в Пасскуро, у віці 72 років.^[11][12]

Примітки

1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.

   d:Track:Q37312
2. Discogs — 2000.

   d:Track:Q504063
3. італійська Вікіпедія — 2001.

   d:Track:Q11920
4. https://www.repubblica.it/spettacoli/cinema/2020/02/18/news/morto_flavio_bucci-248887250/?refresh_ce
5. CONOR.Sl

   d:Track:Q16744133
6. Flavio Bucci’s dubbing contributions. Antoniogenna.net. Процитовано 19 лютого 2020.
7. The New York Times
8. Flavio Bucci. MYmovies. Процитовано 19 лютого 2020.
9. Flavio Bucci, morto a 72 anni: da “La classe operaia va in Paradiso” al “Marchese del Grillo” e al “Divo”. L’ultimo cameo in un film in uscita (італ.). ilfattoquotidiano.it. 18 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
10. Flavio Bucci è morto: malattia e causa morte. Chi era l’attore (італ.). termometropolitico.it. 18 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.
11. E' morto Flavio Bucci. Rai News24. 18 лютого 2020. Процитовано 18 лютого 2020.
12. È morto Flavio Bucci: attore, doppiatore e produttore cinematografico italiano (італ.). urbanpost.it. 18 лютого 2020. Процитовано 19 лютого 2020.

Посилання

• Flavio Bucci на сайті IMDb (англ.)
• Flavio Bucci на сайті All Movie Guide (англ.)