![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Ferromagnetic_ordering.svg/languk-640px-Ferromagnetic_ordering.svg.png&w=640&q=50)
Феромагнетики
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Феромагне́тики — це речовини, елементарні структурні складові яких (атоми, іони ядра або колективізовані електрони) мають власні магнітні моменти, спонтанно орієнтовані паралельно один до одного або складнішим чином, внаслідок чого утворюються макрообласті (домени) з відмінним від нуля сумарним магнітним моментом[1]. Такі властивості мають деякі метали (залізо, нікель, кобальт, гадоліній, манган, хром та їхні сплави) з великою магнітною проникністю, що проявляють явище гістерезису; розрізняють м'які феромагнетики з малою коерцитивною силою та тверді феромагнетики з великою коерцитивною силою. Феромагнетики використовуються для виробництва постійних магнітів, осердь електромагнітів та трансформаторів.
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/3/3d/Ferromagnetic_ordering.svg/320px-Ferromagnetic_ordering.svg.png)
![Thumb image](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/uk/thumb/6/6c/%D0%A4%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8.jpg/320px-%D0%A4%D0%B5%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%B3%D0%BD%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8.jpg)
Не плутати з феримагнетиками.