![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/7/78/Hereaux2.gif/640px-Hereaux2.gif&w=640&q=50)
Улісес Еро
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Улісес Іларіон Еро Ліберт (21 жовтня 1845 — 26 липня 1899) — домініканський політичний діяч, тричі президент країни.
Улісес Еро ісп. Ulises Heureaux | |||
![]() | |||
| |||
---|---|---|---|
1 вересня 1882 — 1 вересня 1884 року | |||
Попередник: | Фернандо Артуро де Меріньйо | ||
Наступник: | Франсіско Грегоріо Білліні | ||
| |||
6 січня 1887 — 27 лютого 1889 року | |||
Попередник: | Алехандро Восс-і-Хіль | ||
Наступник: | Мануель Марія Готьє | ||
| |||
30 квітня 1889 — 26 липня 1899 року | |||
Попередник: | Мануель Марія Готьє | ||
Наступник: | Венцеслао Фігейрео | ||
Народження: |
21 жовтня 1845(1845-10-21) Сан-Феліпе-де-Пуерто-Плата | ||
Смерть: |
26 липня 1899(1899-07-26) (53 роки) Мока | ||
Поховання: | St. James the Apostle Cathedral, Santiago de los Caballerosd | ||
Країна: | Домініканська Республіка | ||
Партія: | Blue Partyd | ||
Батько: | Д'Ассас Еро | ||
Мати: | Хосефа Ліберт | ||
Усунув від влади президента Грегоріо Луперона і встановив в країні диктаторський режим. Піднесення Домінікани ха правління Еро було пов'язане із зростанням виробництва цукру, за обсягами якого держава швидко вийшла на провідні позиції у світі. Цукрові заводи належали переважно іноземцям — американцям, німцям, італійцям, пуерториканцям, кубинцям. Працювали на них здебільшого мігранти з інших Антильських островів і араби — їм можна було платити менше, не дбаючи про умови праці та соціальний захист.
Ще більше стабільність режиму Еро залежала від зовнішніх запозичень, які надавалися Домінікані в розрахунку на доходи від «цукрового буму». Але наприкінці XIX сторіччя ціни на цукор почали падати. Щоб розхрахуватися з боргами, диктатор змушений був віддати контроль над митними зборами американській приватній компанії. Втім, і це не допомогло. Еро перейшов до прямого рекету великих власників і неконтрольованого друку грошей, що спричинило численні банкрутства. Підприємці змовилися між собою і вбили диктатора[1].