Loading AI tools
Іва́н Петро́вич Уже́вич (? — після 1645) — український мовознавець XVII сторіччя. Навчався у Краківському (1637—41/42) та Паризькому університетах (1641(?)—45(?)). Автор латиномовної «Граматики словенської» (1643) — першої ранньомодерної граматики староукраїнської мови. Також склав панегірик з нагоди одруження Олександра Пшеленцького з Євою Рупньовською (1641).
| Іван Ужевич | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | Іван Петрович Ужевич |
| Народився | 1610-ті |
| Помер | не раніше 1645 |
| Країна | Річ Посполита |
| Діяльність | мовознавець |
| Alma mater | Паризький університет і Ягеллонський університет |
| Знання мов | польська, латина і руська |
| |
Ужевич написав рукописну працю зі староукраїнської філології «Граматыка словенская»[1], відому в двох варіантах: паризькому 1643 й арраському 1645. Збереглися обидва автографи пам'ятки; вперше видана в Києві 1970 І. Білодідом і Є. Кудрицьким. Праця Ужевича, частково ґрунтується на польській граматиці П. Статоріюса (Стоєнського), — перша граматика «руської» книжної (не церковнослов'янської) мови, спільної для українців і білорусів, яку автор називає «lingua popularis», тобто «народною мовою». Відповідно Ужевич допускає інколи й українські, і білоруські варіанти (наприклад, що і што, котрий і который), а також численні полонізми. І. Білодід (1970), Михайло Жовтобрюх (1976) та В. Німчук (1979) доводили, що живомовною основою книжної мови Ужевича була українська, натомість О. Соболевський (1906), В. Яґіч (1907), Дж. Дінґлі (1972) та Ю. Шевельов (1979) вважали, що вона була білоруська, можливо, південно-білоруська. Олекса Горбач припускає (1967), що Ужевич був виходцем з українсько-білоруського прикордоння, можливо, з Підляшшя або північної Холмщини.
У граматиці розкриваються також деякі особливості міжслов'янської церковнослов'янської мови, яку автор називає «священною» («святою», «lingua sacra»). У книзі помітний порівняльний аспект. Ужевич іноді показує особливості польської, чеської і хорватської мов. Можливо, Ужевич прагнув створити працю про абстрактну слов'янську граматичну систему. Це намагання співзвучне тодішній французькій граматичній думці, що пізніше реалізувалася в універсальній граматиці А. Арно та К. Лансло. Автор часто підкреслено виділяє подібність або відмінність слов'янської і латинської структур, принагідно залучає факти з грецької та гебрейської (давньоєврейської) мов. У праці відчувається деякий вплив Мелетія Смотрицького. «Грамматыка…» Ужевича — непересічне явище в історії української лінґвістики. Українська мовна система в ній викладена вдало, хоч в автора виникали труднощі при тлумаченні деяких специфічних слов'яно-українських граматичних особливостей (наприклад, орудного і місцевого відмінків, дієприслівника) засобами латинської схеми й термінології.
Як Г. Кайперт (2001) показав, автографом Івана Ужевича є також анонімний рукопис «Розмова · Бесѣда» (мовознавцями досі помилково датований кінцем XVI ст.), що, як і перший з рукописів «Грамматыки», зберігається у Французькій національній бібліотеці в Парижі. Це переклад відомого розмовника Н. Берлемонта паралельно (у двох колонках) руською та церковнослов'янською мовами. Над лівою, руською колонкою («Розмовою») написано «Popularis», над правою, церковнослов'янскою («Бесѣдою») — «Sacra». Мабуть, цим розмовником автор хотів на практиці продемонструвати читачам своєї граматики різницю між «народною» й «святою» мовами. Таким чином, тут є багато мовного матеріалу до граматики Ужевича, чого в ній самій (написаній латинською мовою) не вистачає. Крім того, цей матеріал складається з написаних дуже живою мовою щоденних діалогів. Розмовник видано 2005 року разом із паралельними латинським і польськомовним текстами.
- Obraz cnoty y sławy w przezacney fámiliey Ich MM. PP. Przyłęckich, wiecznemi czásy nieodmiennie trwájący. Ná wesoło fortunny akt małżeński przezacnych małżonkow Jego Mośći P. Alexandra z Przyłęka Przyłęckiego, y Jey Mośći Panny Ewy z Rupniowa Rupniowskiey, Aońskim piorem odrysowány y ná ućiechę nowemu Stadłu ofiarowány przez Jana Użewica sławney Akademiey Krákowskiey Studenta (Краків, 1641).
- Граматика слов'янська (Франція, 1643; 1645).
- Розмова • Бесѣда (Франція, сер. XVII ст.). ISBN 978-3-87690-892-2
- Grammatica Sclavonica | Слов'янська граматика. Паризький рукопис. — 1643.
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
