Угерсько
село у Стрийському районі Львівської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село у Стрийському районі Львівської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Уге́рсько (у 1946 — 1993[1] роках — Яблунівка) — село у Стрийському районі Львівської області.
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. |
село Угерсько | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська область |
Район | Стрийський район |
Громада | Стрийська міська громада |
Код КАТОТТГ | UA46100230430016443 |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1176 |
Населення | 1683 осіб |
Площа | 12,39 км² |
Густота населення | 135,84 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82424 |
Телефонний код | +380 3245 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°18′03″ пн. ш. 23°54′31″ сх. д. |
Водойми | річка Стрий |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82400, Львівська обл., Стрийський р-н, м.Стрий |
Карта | |
Мапа | |
|
Село Угерсько знаходиться у смузі Прикарпаття, 280 метрів над рівнем моря. Лежить на річці Стрий.
Первинна назва села — Угерсько, але 7 травня 1946 року його було перейменовано на Яблунівка. За переказами старожилів, с. Угерсько мало назву «Угрини» в другій половині ХІІ ст.
Перша згадка за архівними документами про село Угерсько датується 1481 роком. А 19 лютого 1526 року в документі згадується, що Угерсько існувало в Давньоруській державі. З села Угерсько втік в опришки бідний селянин на ймення Довбушок. Втік тому, що скарав пана, якому тоді належало село.
1787 року село Угерсько було віддано Станіславу Гороневському за село Туря Велика і Болехів Казимиром Понятовським.
Школи в селі не було, але на території села було побудовано три корчми. Селяни продавали свої клаптики землі корчмарям-лихварям. На території села знаходився водяний Біндіїв млин.
1866 року в селі було закладено фундамент початкової народної школи. 1867 року вчителем було призначено Павла Жемхівського. Закінчено будову 1881 року.
Територія громади села займала 1404 га землі, панський двір — 675 га, село налічувало 75 будинків, 250-літню церкву, яка 1920 р. була розібрана. З 1871 до 1895 року багато молодих людей стали грамотними завдяки вчителю Петру Гнатику. За допомоги священника Льва Горалевича в селі була заснована читальня.
1907 року в селі заснували пожежно-спортивне товариство «Сокіл». На цей час у селі було сформовано два табори селян. Було багато бідних селян, які часто бували у корчмі, більшість з них були змушені виїхати на заробітки до США. Очільники села мали на меті знищити пияцтво, а потім різними шляхами підвищувати рівень освіченості селян, покращити їхній добробут. Із села 1905 р. два чоловіка закінчили гімназію, це Ярослав Горалевич — син священика і Євген Гнатик — син учителя. Ними було засновано драматичний і хоровий гуртки.
1911 року церковний комітет звернувся з проханням на дозвіл будови нової церкви Воскресіння Господнього. Відповідальним інженером був львівський архітектор — Олександр Лушпинський. Будівництво тривало з 1 травня 1912 до кінця 1913 року. Закупили годинник за кошти емігрантів, що жили в Америці.
Після розпаду Австро-Угорщини 1918 року владу взяли національні українські сили, згодом землі окупувала Польща. У цей час польськими легіонерами був замучений парох села о. Лев Горалевич та вбита його донька.[2]
З 1 серпня 1934 до 1939 року було центром Угерської гміни Стрийського повіту Станиславівського воєводства Польської республіки.
2 липня 1941 року село окупували німецькі війська. Під окупацією село перебувало 3 роки. Нацисти заслали в Німеччину чимало жителів для виконання важких робіт. Проте вони відступили після наближення Червоної армії.
10 листопада 1948 року в с. Угерську заснували колгосп «Радянська Україна», який згодом перейменували в «Прогрес».
9 травня 1968 року в селі відкрили обеліск Слави на честь загиблих на війні. У центрі села учні посадили парк. На території села є низка промислових підприємств. Найстаріше з них — спиртозавод (1911), комбікормовий завод (1972) та пекарня (1967).
На початку серпня 1987 року розпочато будівництво нової школи. 1988 року в селі відбулося районне свято «В оновленому краї», де відбулося відкриття новозбудованого соціально-культурного комплексу, до складу якого ввійшли школа, навчальний корпус для шестиліток, плавальний басейн, будинок культури, приміщення виконкому сільської Ради народних депутатів та реконструйовані будинку побуту та магазин, стадіон і площа.
У травні 1989 року розпочали будівництво пам'ятника Т. Г. Шевченку та І. Я. Франку, за проєктом архітектора Ореста Стасули, а в жовтні того ж року його відкрили. 3 листопада 1991 року відкрили пам'ятник першому директору Володимиру Кульчицькому.
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 461502, розташована у приміщенні будинку культури.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1666 | 98.99% |
російська | 13 | 0.77% |
польська | 2 | 0.12% |
білоруська | 1 | 0.06% |
німецька | 1 | 0.06% |
Усього | 1683 | 100% |
Село активно бере участь у різних культурних та спортивних заходах, що проводяться в районі і області. Діють спортивна школа «Колос», шаховий клуб та є дві футбольні команди.
Сезон 2007—2008 — футбольна команда «Газовик» (Угерсько) стала чемпіоном Стрийського району.
Сезон 2008—2009 — футбольна команда села стала переможцем кубка серед сільських рад Стрийського району.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.