![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/d/df/Flag_of_the_Tuvan_People%2527s_Republic_%25281943-1944%2529.svg/languk-640px-Flag_of_the_Tuvan_People%2527s_Republic_%25281943-1944%2529.svg.png&w=640&q=50)
Тувинська Народна Республіка
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Тувинська Народна Республіка (Народна Республіка Танну Тува, тув. Тьʙа Arat Respuʙlik, Тыва Арат Республик, Tyva Arat Respublik; 1921—1944) — колишня держава, на терені колишнього тувинського протекторату Російської імперії (у складі імперії Цін до її розпаду в 1911), також відома як Урянхайський край. Терен Тувинської Народної Республіки наразі офіційно Республіка Тива в складі Російської Федерації.
Тьʙа Arat Respuʙlik Тувинська Народна Республіка | |||||||||||||
Сателіт Радянського Союзу | |||||||||||||
| |||||||||||||
| |||||||||||||
Гімн Tooruktug Dolgay Tangdym[1] | |||||||||||||
![]() | |||||||||||||
Столиця | Кизил | ||||||||||||
Мови | тувинська мова російська монгольська | ||||||||||||
Релігії | Тибетський буддизм Шаманізм Старообрядництво Православ'я | ||||||||||||
Форма правління | марксистська однопартійна соціалістична республіка | ||||||||||||
Президент | Хертек Анчимаа-Тока (Голова держави) Салчак Тока (Голова уряду) | ||||||||||||
Історичний період | Інтербелум | ||||||||||||
- засновано | 14 серпня 1921 | ||||||||||||
- анексія | 11 жовтня 1944 | ||||||||||||
Площа | |||||||||||||
- 1944 | 170 500 км2 | ||||||||||||
Населення | |||||||||||||
- 1944 | 95 400 осіб | ||||||||||||
Густота | 0,6 осіб/км² | ||||||||||||
Валюта | Тувинська акша | ||||||||||||
| |||||||||||||
|
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/b4/Russia1918.png/640px-Russia1918.png)
У 1911 Зовнішня Монголія, частиною якої була тоді Тува, оголосила про відділення від Китаю. У січні 1912 тувинські князі, за підтримки з Росії, проголосили незалежність країни. 17 квітня 1914 Тува отримала статус протекторату Російської імперії під назвою Урянхайський край.
Після початку Жовтневого перевороту в 1917, Тува стала ареною боротьби між білими і червоними. У січні 1920 край було окуповано військами більшовиків. 14 серпня 1921 проголошено створення незалежної держави Танну-Тува, залежної від Радянської Росії. Столицею стало місто Кизил.
Радянський Союз та Монголія були єдиними країнами, які офіційно визнали її під час її існування, у 1924 та 1926 відповідно[2][3]. У тому ж році назва була змінена на «Тувинська Народна Республіка». Крім Радянського Союзу та Монголії, жодна країна у світі не визнала існування Туви як незалежної держави, більшість країн світу у той час розглядали її як радянську окуповану частину Китаю.
Першим лідером країни був лама Дондуков Куулар. Він намагався обмежити вплив СРСР у Туві. Проголосив буддизм державною релігією.
Ситуацію змінила політика Сталіна. У 1929 Куулар був заарештований і страчений через три роки. Сталін призначив до влади в республіці «надзвичайного комісара», в особі Салчак Тока, який розпочав колективізацію сільського господарства і спробував ліквідувати буддизм і шаманізм (у 1929 році налічувалося 25 буддійських монастирів і близько 4000 ченців і шаманів, в 1931 році, тільки один монастир, де було 15 ченців і сім шаманів).
Цікавим є факт, що Тува — перша у світі держава, яка підтримала СРСР у війні проти німців під час Другої світової війни, випередивши при цьому Велику Британію всього на півдня. За роки війни країна надала СРСР значну матеріальну допомогу, окрім цього в лавах РСЧА служили тувинські війська (Докладніше у статті Тува у Другій світовій війні).
11 жовтня 1944 країна була анексована СРСР і включена до його складу як Тувинська Автономна Область.