Тахікардія
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Тахікарді́я (дав.-гр. ταχύς швидкий та καρδιά серце) — прискорене серцебиття.[1]
Слід розрізняти тахікардію як патологічне явище, тобто збільшення ЧСС в спокої, та тахікардію як нормальне фізіологічне явище (збільшення ЧСС унаслідок фізичного навантаження, унаслідок хвилювання або страху).
Патологічна тахікардія шкідлива з декількох причин. По-перше, при частому серцебитті знижується ефективність роботи серця, оскільки шлуночки не встигають наповнитися кров'ю, унаслідок чого знижується артеріальний тиск і зменшується притік крові до органів. По-друге, гіршають умови кровопостачання самого серця, оскільки воно здійснює велику роботу в одиницю часу та потребує більше кисню, а погані умови кровопостачання серця збільшують ризик ішемічної хвороби та інфаркту.
Тахікардія — це не хвороба, а симптом, оскільки вона може виникати як прояв багатьох різних захворювань. Найчастішими причинами тахікардії є порушення вегетативної нервової системи, порушення ендокринної системи, порушення гемодинаміки та різні форми аритмії.