Ендокринна система

Ендокри́нна систе́ма — сукупність органів, частин органів та окремих клітин, які секретують у кров і лімфу гормони (речовини з високою біологічною активністю, що регулюють ріст і діяльність клітин різноманітних тканин). Ендокринна система разом з нервовою системою регулює і координує важливі функції організму людини: репродукцію, обмін речовин, ріст, процеси адаптації.

Ендокринна система
Головні залози внутрішньої секреції (зліва - чоловік, праворуч - жінка): 1. Епіфіз 2.Гіпофіз 3.Щитоподібна залоза 4.Тимус 5.Наднирники 6.Підшлункова залоза 7.Яєчник 8.Сім'яники
Деталі
Ідентифікатори
Латина	Systema endocrinum
MeSH	D004703
FMA	9668
Анатомічна термінологія [редагувати у Вікіданих]

На відміну від залоз зовнішньої секреції, у складі ендокринних залоз відсутні вивідні протоки, вони мають добре розвинуту судинну сітку, особливо мікроциркуляторне русло, в яке виділяють свій секрет. Клітини ендокринних органів утворюють характерні скупчення у вигляді фолікулів чи трабекул. Ендокриноцити характеризуються високою секреторною активністю і значним розвитком синтетичного апарату. Їх цитоплазма містить специфічні гранули, в яких нагромаджуються біологічно активні речовини.

Функції ендокринної системи

Ендокринна система бере участь в гуморальній регуляції функцій організму і координує діяльність усіх органів та систем, а також забезпечує підтримання гомеостазу організму при мінливих умовах зовнішнього середовища. Разом з нервовою та імунною системами регулює:

• зростання та розвиток організму;
• його статеве диференціювання та репродуктивну функцію;
• бере участь у процесах утворення, використання та збереження енергії.

Разом з нервовою системою гормони беруть участь у забезпеченні емоційних реакцій та психічній діяльності людини.

Класифікація

Ендокринні органи жінки та чоловіка

В ендокринній системі розрізняють центральний і периферійний відділи, які взаємодіють між собою і утворюють єдину систему. Органи центрального відділу тісно пов'язані з органами центральної нервової системи і координують діяльність усіх інших ланок ендокринної системи. Органи периферійного відділу здійснюють багатоплановий вплив на організм, посилюють чи послаблюють обмінні процеси. Розрізняють також органи, які поєднують виконання ендокринної функції з екзокринною та окрему дисоційовану ендокринну систему, яка утворена великою групою ізольованих ендокриноцитів, розсіяних по органах і системах організму.

Центральні органи ендокринної системи

• Гіпоталамус
• Гіпофіз
• Епіфіз

Периферійні органи ендокринної системи

• Щитоподібна залоза
• Паращитоподібні залози
• Надниркові залози
• Передміхурова залоза

Органи, які виконують ендокринну і екзокринну функції

• Сім'яники
• Яєчники
• Підшлункова залоза
• Плацента

Дисоційована ендокринна система

Дисоційована ендокринна система — система ізольованих ендокриноцитів, які розсіяні по всьому організму.

Класифікація гормонів

	Гормон	Клас хімічних сполук	Основне джерело
		Аміни
	Адреналін	«	Мозковий шар надниркових залоз
	Норадреналін	»	ЦНС, мозковий шар надниркових залоз
	Дофамін	«	ЦНС
	Мелатонін	»	Епіфіз
	Тироксин	«	Щитоподібна залоза
	Трийодтиронін	»	Щитоподібна залоза
		Невеликі пептиди
	Вазопресин	«	Задня частка гіпофіза, гіпоталамус
	Окситоцин	»	Гіпофіз
	Меланоцитостимулюючий гормон	«	Проміжна частка гіпофіза
	Тиреотропін-рилізинг-гормон	»	Гіпоталамус, ЦНС
	Гонадотропін-рилізінг-гормон	«	Гіпоталамус, ЦНС
	Соматостатин	»	Гіпоталамус, ЦНС, острівці підшлункової залози
	Кортикотропін-рилізінг-гормон	«	Гіпоталамус, ЦНС
	Соматокринін	»	Гіпоталамус, ЦНС
	Ангіотензини (А ІІ, А ІІІ)	«	Кров (із попередника), ЦНС
		Білки
	Інсулін	»	β-клітини острівців підшлункової залози
	Глюкагон	«	α-клітини острівців підшлункової залози
	Гормон росту, або соматотропін	»	Передня частка гіпофіза
	Плацентарний лактоген	«	Плацента
	Пролактин	»	Передня частка гіпофіза
	Паратиреоїдний гормон, або паратгормон	«	Прищитоподібні залози
	β-ліпотропін і енкефаліни	»	Гіпофіз, ЦНС
	Кальцитонін	«	С-клітини, щитоподібна залоза
	Адренокортикотропний гормон, або адренокортикотропін	»	Передня частка гіпофіза
	Секретин	«	Органи травлення
	Холецистокінін	»	Органи травлення
	Гастрин	«	Органи травлення
	Шлунковий інгібуючий пептид	»	Органи травлення
		Глікопротеїни
	Фолікулостимулюючий гормон	«	Передня частка гіпофіза
	Лютеїнстимулюючий гормон	»	Передня частка гіпофіза
	Хоріонічний гонадотропін	«	Плацента
	Тиреотропний гормон	»	Передня частка гіпофіза
		Стероїди
	Естрогени (Е2, Е3)	«	Яєчники, плацента
	Прогестерон	»	Жовте тіло, плацента
	Тестостерон	«	Сім'яні залози
	Дигідротестостерон	»	Чутливі до тестостерону тканини
	Глюкокортикоїди	«	Кора надниркових залоз
	Альдостерон	»	Кора надниркових залоз
	Метаболіти холекальциферолу (вітамін D)	"	Печінка, нирки

Ендокринні захворювання та їх лікування

Докладніше: Ендокринні захворювання

Ендокринні захворювання, або гормональні порушення — клас захворювань, які виникають у разі порушення функції залоз внутрішньої секреції. Залози можуть виділяти гормони в надлишку, що супроводжується їх гіперфункцією (понад норму). В інших випадках залози можуть виробляти мало гормонів, тоді виявляється недостатність їх в організмі — гіпофункція (менше норми). Гіпер- і гіпофункція призводять до порушення життєдіяльності організму, виникнення захворювань.

У випадках недостатності функції залоз внутрішньої секреції призначають замісну або стимулюючу гормональну терапію. Для досягнення тривалішого ефекту деякі гормональні препарати застосовують у вигляді мікрокристалічних суспензій (підшкірно або внутрішньом'язово), а також підшкірної або внутрішньом'язової підсадки сплавлений кристалів. Для гальмування розпаду гормонів в організмі вводять препарати, які інактивують ферменти, що розщеплюють гормони, і зберігають сталою ту кількість гормонів, яка утворюється в організмі. При надлишковій функції ендокринних залоз основні методи лікування полягають у хімічній (застосування хімічних препаратів) або фізичній (вплив рентгенівських променів) блокаді активності залози, у хірургічному видаленні залози (особливо при її пухлинах) тощо. Вибір методу лікування залежить від перебігу хвороби та реактивної здатності організму.

Див. також

• Ендокринні залози
• Гормони
• Гуморальна регуляція

Література

• Анатомія людини: у 2 т. — Київ : Здоров'я, 2005. — Т. 2. — 372 с. — ISBN 5-311-01342-7.
• Гістологія з основами гістологічної техніки / За редакцією В. П. Пішака. Підручник. — Київ : Кондор, 2008. — 400 с. — ISBN 978-966-351-128-3.
• Баранов В. Г. Болезни эндокринной системы и обмена веществ. — 2 изд. — Л., 1955.
• Актуальные проблемы физиологии, биохимии и патологии эндокринной системы // Тезисы докладов Всесоюзного съезда эндокринологов. — М., 1972.
• Руководство по эндокринологии. — М., 1973.
• Биохимия гормонов и гормональной регуляции. — М., 1976.
• Руководство по клинической эндокринологии. — Л., 1977.
• Robert Hardin Williams. Textbook of endocrinology. — Saunders, 1968. — 1259 с.
• P. Reed Larsen. Williams textbook of endocrinology. — Saunders, 2003. — 1927 с. — ISBN 9780721691961.

Посилання

• ЕНДОКРИННА СИСТЕМА [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
• ЕНДОКРИННА СИСТЕМА [Архівовано 10 березня 2016 у Wayback Machine.] //ЕСУ