Loading AI tools
вищий навчальний заклад в Естонії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Тартуський університет (ест. Tartu Ülikool, від 1919 року; лат. Universitas Tartuensis; нім. Universität Dorpat, 1802—93; Дерптський, Юр'ївський, 1893—1918) — університет у місті Тарту (Естонія), єдиний клясичний у країні.
Тартуський університет ест. Tartu Ülikool | |
---|---|
ТУ | |
Головний корпус університету | |
58°22′52″ пн. ш. 26°43′13″ сх. д. | |
Назва латиною | Universitas Tartuensis |
Тип | громадський університет |
Країна | Естонія[1][2] і СРСР |
Розташування | Тарту, Естонія |
Засновано | 1632 |
Ректор | Тоомас Ассер |
Студентів | 18 000 (2011) |
Членство у | |
Складається з | University of Tartu Faculty of Science and Technologyd, University of Tartu Faculty of Arts and Humanitiesd, University of Tartu Faculty of Social Sciencesd і University of Tartu Faculty of Medicined |
Випускники | Категорія:Випускники Тартуського університету |
Штаб-квартира | Тарту |
Адреса | Ülikooli 18, 50090 Tartu, Eesti |
Сайт | www.ut.ee |
Нагороди | |
University of Tartu у Вікісховищі |
У Тартуському університеті навчається 18 300 студентів, працює 3 200 осіб (у тому числі 165 професорів, 500 наукових працівників).
Засновник університету — король Швеції Густав II Адольф (1632) на території землі Лівонія. На той час Дерптський університет був другим університетом Шведського королівства після Університету Уппсала (лат. Universitas Gustaviana).
Серед професорів університету був і дослідник руського права Евальд Карлович Тобін.
Тартуський університет складається з 10 факультетів:
Також у складі вишу 5 коледжів.
Університет створений 1632 року королем Швеції Густавом II Адольфом як Universitas Gustaviana. Повстав на базі польського єзуїтського коледжу Gymnasium Dorpatense, утвореного у Тарту королем Стефаном Баторієм 1583 (існував до 1601). Після короткої перерви під час ІІ Північної війни заклад відновив роботу 1690 — при королі Карлі XI під назвою Universitas Gustaviana-Carolina. Пізніше університет перенесений до міста Пярну.
1802 за наказом російського імператора Олександра І університет повернуто до Дерпта (нинішній Тарту) як Cesarea Universitas Dorpatiensis, де функціонує і нині. 1893-1918 мав назву Юрьївський університет (у зв'язку з перейменуванням Дерпта на Юрьїв). Мовою викладання була німецька, проте 1882 розпочалося планове російщення мови викладання різноманітних предметів, так що до 1898 німецька була повністю вигнана з університетських стін. 1919, після створення незалежної Естонської держави, мовою викладання стає естонська.
Тартуський університет і у шведські, і в російські часи зберігав виняткову автономію в питаннях добору кадрів та студентів, і навіть утримував «вчительську поліцію», яка за своїм значенням перевищувала урядову. Також у часи російської присутності університет готував протестантських теологів — єдиний у імперії. Від 1831, у зв'язку з ліквідацією Віленського та Варшавського універистетів, став головним місцем навчання українців (особливо з Волині та Поділля), поляків та білорусів з-під російської займанщини.
У часи радянської окупації 1944-91 рр. університет став базою для розвитку всесоюзної фіно-угристики (насамперед Пауль Арісте), зокрема історії, етнології, етнографії, лінгвістики та фольклору угро-фінських народів, а також підготовки наукових кадрів для Марійської, Мордовської, Карельської, Удмуртської та Комі АРСР. Крім того, тут створено всесвітньовідомий осередок семіотичних студій[джерело?] (Тартуська школа семіотики культури), який очолював вчений Юрій Лотман.
В Тартуському університеті здобула освіту та викладала чимала кількість українців — студентів та вчених.
Це зокрема, закарпатський просвітитель Іван Орлай, один із засновників Кирило-Мефодіївського товариства Микола Гулак, брат Лесі Українки Михайло Косач, філолог Володимир Даль, історик і етнограф Микола Закревський, майбутній президент НАН України Микола Василенко, український геолог Олександр Дубянський, активіст українського національного руху, журналіст Олександр Тищинський (1860—1861), етнограф і славіст Олександр Котляревський, український мистецтвознавець і хорист Гнат Яструбецький, український соціолог та філософ Богдан Кістяковський, член Української Центральної Ради, лікар-гінеколог Олександр Крупський, лікар-терапевт Федір Цицурін, мовознавець Микола Грунський, психіатр Олександр Ющенко, професор Рішельєвського ліцею Володимир Петровський.
Перед Першою світовою війною громада українців в університеті була одною з найбільших в Російській імперії: викладачі, нелегальна українська студентська громада «Музично-драматичне товариство малоросів у Юр'єві», «Волинське студентське земляцтво в Юр'єві» тощо.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.