Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Станіслав Рузевич (пол. Stanisław Ruziewicz; 29 серпня 1889 — 12 липня 1941) — польський математик українського походження, представник Львівської математичної школи.
Станіслав Рузевич | |
---|---|
пол. Stanisław Ruziewicz | |
Народився | 29 серпня 1889[1] Коломия, Австро-Угорщина |
Помер | 12 липня 1941[1] (51 рік) Львів, Генеральна губернія[2] ·Убивство львівських професорів |
Країна | Республіка Польща |
Діяльність | математик, викладач університету |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Галузь | математика |
Заклад | ЛНУ ім. І. Франка |
Науковий керівник | Вацлав Серпінський |
Аспіранти, докторанти | Стефан Качмарж[3] Miron Zaryckid[3] |
Станіслав Рузевич у Вікісховищі |
Станіслав Рузевич народився 1889 року в Підстаях біля Коломиї. Був сином ремісника Францішка та Терези з Ясінських.
Після початкової школи у 1900—1901 році навчався в першому класі Коломийської гімназії, в ІІ-IV класах в гімназії Франца-Йосифа у Львові, а після передчасної смерті батька в V—VIII класах знову в Коломиї, де 2 червня 1908 року склав з відзнакою іспит на атестат зрілості.
З жовтня 1908 по 1913 рік навчався на філософському факультеті Львівського університету. Тут він слухав лекції з математики у Ю. Пузини та В. Серпінського, з фізики у М. Смолуховського і І. Закшевського, з астрономії М. Ернета, брав участь в семінарах, якими керували Ю. Пузина та В. Серпінський[4].
Станіслав Рузевич був учнем Вацлава Серпінського, під керівництвом якого в 1913 році захистив у Львівському університеті докторську дисертацію, присвячену недиференційованим безперервним функціям[5]. У 1913—1914 році він отримав стипендію з фонду Кретковського для продовження навчання в Геттінгенському університеті.
У 1915 році буав призваний до лав австрійської армії в ході Першої світової війни. Через стан здоров'я, як звільнений від військової служби, проводив службу у військових канцеляріях. Після звільнення з армії навесні 1918 року він почав викладати в реальній гімназії в Ланцуті та в ХІІІ гімназії у Львові.
У липні 1918 року Рузевич знову повернувся до Львівського університету на підставі надрукованої в 1916 році праці «O funkcjach monotonicznych posiadających pantachiczne przedziały stałości». З 1 січня 1921 року вчений був номінований надзвичайним, а з 1924 року звичайним професором та керівником третьої кафедри математики у Львівському університеті. З 1926 року він також викладав у Львівській політехніці.
У 1932/1933 навчальному році Станіслав Рузевич працював деканом математично-природничого факультету у Львівському університеті. У 1933 році рішенням міністра освіти Польщі його кафедра була ліквідована, а в 1935 році він пішов на пенсію. В університеті продовжував викладати з 1935/1936 навчального року як приват-доцент[6].
У 1936 році почав працювати на кафедрі прикладної математики Вищої школи Міністерства торгівлі у Львові. Тут він викладав, зокрема, торговельну та політичну арифметику, фінансову математику. У 1939 році був призначений ректором даного вишу. Але після зайняття Львова радянською владою був переведений на посаду проректора Львівського інституту радянської торгівлі[7].
Німці, увійшовши до Львова, 11 липня 1941 року арештовали Станіслав Рузевич, а наступного дня він був розстріляний, ставши однією з жертв серії страт представників інтелігенції, учиненої гестапівцями в окупованому Львові[8].
У функціональному аналізі ім'ям Рузевича названа звичайно-адитивна міра на -мірної сфері, інваріантна щодо обертань, а також пов'язана з нею проблема — завжди міра Рузевича пропорційна мірі Лебега[9][10]. Автор більше 30 праць.
Станіслав Рузевич був одружений з Теофілею Зембжуською. Вони виховували сина Здіслава.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.