Loading AI tools
стаття-список у проєкті Вікімедіа З Вікіпедії, вільної енциклопедії
У списку в алфавітному порядку представлені колишні керівники гітлерівської Німеччини, щодо яких з 20 листопада 1945 по 1 жовтня 1946 року проводилися судові розгляди в Міжнародному військовому трибуналі в Нюрнберзі.
Ця стаття містить неперекладені фрагменти іноземною мовою. |
Нюрнберзький процес був головним міжнародним судовим процесом проти керівників гітлерівського режиму в Міжнародному військовому трибуналі. Розгляди проводилися відповідно до рішення Лондонської конференції союзних держав, на якій був затверджений статут трибуналу[1]. Обвинуваченими на даному процесі стали 24 вищих нацистських керівники. На процесі були пред'явлені звинувачення за чотирма пунктами:
В результаті 12 обвинувачених було засуджено до смертної кари, ще семеро — до різних термінів ув'язнення, троє були виправдані. Один обвинувачений наклав на себе руки до початку процесу, ще один був визнаний невиліковно хворим[2].
У списку представлені персоналії, включені в список обвинувачених Нюрнберзького процесу, у тому числі ті, хто не постав перед судом. У примітках вказані посилання на джерела по кожній персоналії.
Повне ім'я | Портрет | Звання і посада | Визнання вини за пунктами звинувачення |
Вирок суду і подальша доля | Примітки | |||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1 | 2 | 3 | 4 | |||||
Мартін Борман |
Начальник Партійної канцелярії НСДАП; Рейхсляйтер; |
НВ | ЗНП | В | В |
Заочно постав перед судом, був засуджений до смертної кари через повішення. Довгий час вважалося, що Борман живий і ховається від правосуддя. В 1973 році офіційно визнаний загиблим[сн 1][3]. |
||
Герман Герінг |
Рейхсмаршал Великогерманського рейху. |
В | В | В | В |
Визнаний винним за всіма пунктами звинувачення, був засуджений до смертної кари через повішення. Подав прохання про заміну шибениці розстрілом, яке було відхилено. За кілька годин до страти заподіяв собі смерть, прийнявши отруту[сн 2][5]. |
||
Рудольф Гесс |
Обергруппенфюрер СС та СА. |
В | В | НВ | НВ |
На процесі Гесс названий одним з головних воєнних злочинців, однак з огляду на те, що він потрапив в полон на початку війни, був визнаний невинним у воєнних злочинах і злочинах проти людяності. Засуджений до довічного ув'язнення (радянський суддя, який заявив особливу думку, наполягав на смертній карі). Відбував довічний термін в Берліні в в'язниці Шпандау. В 1987 році наклав на себе руки за загадкових обставин[сн 3][7]. |
||
Карл Деніц |
|
Грос-адмірал. |
НВ | В | В | ЗНП |
Засуджений до 10 років тюремного ув'язнення за вчинення воєнних злочинів (зокрема ведення необмеженої підводної війни). Повністю відбувши термін, вийшов на свободу і отримав від уряду ФРН адміральську пенсію. |
|
Ернст Фрідріх Крістоф «Фріц» Заукель |
Обергрупенфюрер СС і СА. |
НВ | НВ | В | В |
Визнаний винним у скоєнні воєнних злочинів і злочинів проти людяності, насамперед за жорстоке поводження з депортованими іноземними робітниками і військовополоненими. Повішений. |
||
Артур Зейсс-Інкварт |
Обергруппенфюрер СС. |
НВ | В | В | В |
Визнаний винним у скоєнні воєнних злочинів і злочинів проти людяності, насамперед за жорстоке поводження з населенням окупованих територій та організацію переслідування євреїв. Один з небагатьох підсудних, які визнали свою провину. Повішений. |
||
Альфред Йодль |
Генерал-полковник. |
В | В | В | В |
Визнано винним за всіма пунктами звинувачення, був засуджений до смертної кари через повішення. Подав прохання про заміну шибениці розстрілом, яке було відхилено. Повішений. В 1953 році вдова А. Йодля домоглася його повної реабілітації Мюнхенським судом, яка була скасована в тому ж році під тиском громадськості. |
||
Ернст Кальтенбруннер |
Обергрупенфюрер СС і генерал поліції і військ СС. Начальник Головного управління імперської безпеки. |
НВ | ЗНП | В | В |
Визнаний винним у скоєнні воєнних злочинів і злочинів проти людства, перш за все за жорстоке поводження з мирним населенням окупованих територій і військовополоненими, а також організацію переслідування євреїв. Повішений. |
||
Вільгельм Кейтель |
|
Генерал-фельдмаршал. |
В | В | В | В |
Визнаний винним за всіма пунктами звинувачення, був засуджений до смертної кари через повішення. Подав прохання про заміну шибениці розстрілом, яке було відхилено. Повішений. |
|
Ґустав Крупп фон Болен унд Гальбах |
Фюрер військової економіки. Власник і керівник концерну «АГ Крупп». |
— | — | — | — |
Г. Круппу було пред'явлено звинувачення за всіма пунктами, однак з огляду на те, що через перенесеного в 1943 року інсульту він впав у маразм, було прийнято рішення звільнити його від кримінальної відповідальності[сн 4]. |
||
Роберт Лей |
Обергруппенфюрер СА. |
— | — | — | — |
Р. Лею було пред'явлено обвинувачення по всім пунктам. Покінчив життя самогубством у в'язниці незадовго до початку процесу. |
||
Константі́н фон Нейрат |
Обергрупенфюрер СС. |
В | В | В | В |
Визнаний винним за всіма пунктами звинувачення. З огляду на те, що була встановлена непідконтрольність Нейрат каральних органів, був засуджений до 15 років тюремного ув'язнення. В 1954 році був достроково звільнений з причини поганого стану здоров'я. |
||
Франц Йозеф Герман Міхаель Марія фон Папен |
Рейхсканцлер (1932); віце-канцлер (1933 — 1934). |
НВ | НВ | ЗНП | ЗНП |
Францу фон Папену були пред'явлені звинувачення за першими двома пунктами. В результаті судових розглядів трибунал визнав його невинним і постановив звільнити в залі суду (радянський суддя, який заявив особливу думку, наполягав на винності Папена). В 1947 році в результаті денацифікації засуджений до восьми місяців тюремного ув'язнення. |
||
Еріх Йоґан Альберт Редер |
|
Грос-адмірал. |
В | В | В | ЗНП |
Визнаний винним за пред'явленими пунктами звинувачення. Засуджений до довічного тюремного ув'язнення. Клопотання про заміну собі тюремного ув'язнення на розстріл. В 1955 році був достроково звільнений через поганий стан здоров'я і отримав від уряду ФРН адміральську пенсію. |
|
Ульріх Фрідріх Вільхельм Йоахім фон Ріббентроп |
Обергрупенфюрер СС. |
В | В | В | В |
Визнаний винним за всіма пунктами звинувачення (в матеріалах суду підкреслювалася велика роль міністерства і особисто Ріббентропа в організації голокосту на територіях сателітів Третього рейху). Повішений. |
||
Альфред Розенберг |
Обергрупенфюрер СА. |
В | В | В | В |
Визнаний винним за всіма пунктами звинувачення, перш за все за жорстоке поводження з населенням окупованих територій та організацію переслідування євреїв. Повішений. |
||
Ганс Франк |
Обергрупенфюрер СС та СА. |
НВ | ЗНП | В | В |
Визнаний винним за двома пунктами звинувачення, перш за все за жорстоке поводження з населенням окупованих територій та організацію переслідування євреїв. Один з небагатьох підсудних, які визнали свою провину. Повішений. |
||
Вільгельм Фрік |
|
Рейхсляйтера, керівник фракції НСДАП в Рейхстазі. |
НВ | В | В | В |
Визнаний винним за трьома пунктами звинувачення, перш за все за жорстоке поводження з населенням окупованих територій та організацію переслідування євреїв. Повішений. |
|
Ганс Фріче |
|
Начальник Служби внутрішньої преси (1938 — 1942); начальник відділу радіомовлення міністерства народної освіти і пропаганди (1942 — 1945). |
НВ | НВ | НВ | ЗНП |
Залучений на процес як високопоставленого чиновника міністерства пропаганди. В результаті судових розглядів трибунал визнав його невинним і постановив звільнити в залі суду (радянський суддя, який заявив особливу думку, наполягав на винності Фріче). В 1947 році в результаті денацифікації засуджений до 9 років тюремного ув'язнення. Через три роки достроково звільнений за станом здоров'я. |
|
Вальтер Еммануель Функ |
Рейхсміністр економіки (1938 — 1945), генеральний уповноважений з питань воєнної економіки. |
НВ | В | В | В |
Визнаний винним у скоєнні злочинів проти миру, воєнних злочинів і злочинів проти людяності, перш за все за жорстоке поводження з депортованими іноземними робочими, військовополоненими, а також за організацію легалізації коштів отриманих від в'язнів концтаборів (так званий «рахунок Макса Хайлігера»). Засуджений до довічного тюремного ув'язнення. В 1957 році був звільнений за станом здоров'я. |
||
Ялмар Горас Грілі Шахт |
Рейхсміністр економіки (1934 — 1937), рейхсміністр без портфеля (1937 — 1942). |
НВ | НВ | ЗНП | ЗНП |
В результаті судових розглядів трибунал визнав його невинним і постановив звільнити в залі суду (радянський суддя, який заявив особливу думку, наполягав на винності Шахта). В 1947 році в результаті денацифікації засуджений до 8 років тюремного ув'язнення. Через рік достроково звільнений за станом здоров'я. Надалі працював у банківській сфері ФРН. |
||
Бальдур Бенедикт фон Ширах |
Обергруппенфюрер СА. |
НВ | ЗНП | ЗНП | В |
Визнаний винним у злочинах проти людства, перш за все за жорстоке поводження з населенням окупованих територій і організацію переслідування євреїв. Засуджений до 20 років тюремного ув'язнення, повністю відбув термін у в'язниці Шпандау. |
||
Альберт Шпеєр |
|
Особистий архітектор А. Гітлера. |
НВ | НВ | В | В |
Визнаний винним у воєнних злочинах і злочинах проти людяності, насамперед за жорстоке поводження з депортованими іноземними робочими та військовополоненими. Один з небагатьох підсудних, які визнали свою провину, і єдиний, який не подав клопотання про помилування. Засуджений до 20 років тюремного ув'язнення, повністю відбув строк у в'язниці Шпандау. |
|
Юліус Штрайхер |
Обергруппенфюрер СА. |
НВ | ЗНП | ЗНП | В |
Визнаний винним у злочинах проти людства, перш за все за розпалювання міжнаціональної ворожнечі, антисемітську пропаганду і заклики до геноциду, що вилилися в переслідування євреїв. Повішений. |
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.