Loading AI tools
німецький економіст З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Вальтер Еммануель Функ (нім. Walther Emanuel Funk; 18 серпня 1890, Тракенен — 31 травня 1960, Дюссельдорф) — німецький журналіст, нацистський міністр економіки, президент Рейхсбанку.
Вальтер Функ | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Walther Funk | |||||||
Народився | 18 серпня 1890[1][2][…] Тракенен, Східна Пруссія | ||||||
Помер | 31 травня 1960[1][2][…] (69 років) Дюссельдорф, ФРН[3] | ||||||
Країна | Німеччина | ||||||
Діяльність | журналіст, банкір, економіст, політик | ||||||
Alma mater | Лейпцизький університет і HU Berlin | ||||||
Знання мов | німецька[1] | ||||||
Заклад | Банк міжнародних розрахунків[4] і Райхсбанк[5] | ||||||
Посада | депутат Рейхстагу Веймарської республікиd і директор | ||||||
Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||||
Автограф | |||||||
Нагороди | |||||||
IMDb | ID 0298753 | ||||||
Народився в сім'ї підприємця. Дядько Вальтера — піаніст Альфред Райзенауер, улюблений учень Ференца Ліста.
У 1908—1912 рр. вивчав право, літературу, музику і економіку в Лейпцигу та Берліні. Працював в газетах «Berliner National-Zeitung» і «Leipziger Neueste Nachrichten». У 1915—1916 рр. служив в армії, був комісований як негідний до військової служби.
З 1921 року був редактором «Берлінської біржової газети», з 1927 року — головою прес-служби Берлінського біржового суспільства і Берлінської промислової і торговельної палати, з 1928 по 1932 рік — керівним членом правління «Товариства німецької промислової і соціальної політики».
З травня 1931 року працював редактором видання «Політико-економічна прес-служба НСДАП». З лютого 1933 був особистим прес-референтом Гітлера. У березні 1933 року був призначений статс-секретарем міністерства народної освіти і пропаганди і в цій якості став також прес-секретарем уряду. 15 листопада 1933 був обраний заступником президента імперської палати культури.
4 лютого 1938 роки після відставки Шахта був призначений імперським міністром економіки. З 19 січня 1939 року — президент Рейхсбанку, з серпня 1939 року — членом ради міністрів щодо захисту рейху, відповідальним за військово-економічні заходи.
У 1940 році відмовив євреям у праві на власність, яка зберігалася в банках та інших установах.
4 лютого 1943 розпорядився закрити всі підприємства, які не мають відношення до військової економіки. У вересні того ж року став членом центрального штабу планування міністра озброєнь Альберта Шпеєра, якому, незважаючи на бомбардування союзників, вдалося підвищити військове виробництво.
У 1944 році Функ втратив свій вплив, оскільки Альберт Шпеєр був незадоволений його неефективною роботою.
У червні 1945 року був арештований британськими військами в Рурській області.
1 жовтня 1946 року на процесі в Нюрнберзі був засуджений Міжнародним військовим трибуналом до довічного тюремного ув'язнення і в листопаді того ж року доставлений у в'язницю Шпандау.
16 травня 1957 року Функ був достроково звільнений за станом здоров'я.
У грудні 1958 року його засудили до виплати штрафу в розмірі 10 900 німецьких марок.
Вальтер Функ помер 31 травня 1960 року в Дюссельдорфі.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.