Серпневе (селище)

Серпне́ве (у минулому: Село № 8, до 14.11.1945 Ляйпціґ) — селище Тарутинської селищної громади в Болградському районі Одеської області, Україна.

селище Серпневе
Герб
Безасфальтова ділянка вулиці Безасфальтова ділянка вулиці
Країна	Україна
Область	Одеська область
Район	Болградський район
Громада	Тарутинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA51060170030028026
Основні дані
Засновано	1800
Статус	із 2024 року
Площа	3,17 км²
Населення	▼ 1743 (01.01.2022)[1]
Густота	563,4 осіб/км²;
Поштовий індекс	68523
Телефонний код	+380 4847
Географічні координати	46°18′10″ пн. ш. 29°01′22″ сх. д.
Висота над рівнем моря	52 м
Водойма	р. Когильник, Скиноса
Відстань
Найближча залізнична станція:	Басарабяска (Молдова)
До станції:	4 км
До райцентру:
- автошляхами:	151 км
До обл. центру:
- автошляхами:	217 км
Селищна влада
Адреса	68522, Одеська обл., Болградський р-н, смт Серпневе, вул. Молодіжна, 174
Карта
Серпневе
Серпневе
Серпневе у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Серпневе.

Географія

Селище міського типу Серпневе розташований на лівому березі річки Когильник. Поблизу північно-західної околиці протікає річка Скиноса. Відстань до райцентру становить близько 21 км і проходить автошляхом Т 1627. Найближча залізнична станція Бессарабка (Молдова) знаходиться за 4 км. У селищі розташований пункт пропуску через молдавсько-український кордон Серпневе 1 — Басараб'яска.

Історія

Засноване у 1800 році німецькими колоністами. Входило до складу Клястицької волості Аккерманського повіту Бессарабської губернії. У 1815 та 1816 роках селище називали Скінос, опісля — Єкатеринин двір (на пам'ять про Єкатерину ІІ). З 1817 році стали використовувати назву Лейпциг, на пам'ять про Битву народів (під Лейпцигом). 14 листопада 1945 року село Лейпциг отримало назву «Серпневе» на честь звільнення в серпні 1944 року від нацистських окупантів, одночасно перейменована і сільрада.^[2] Відповідно до Указу Президії Української СРСР від 10 січня 1947 року село Серпневе віднесено до категорії селищ міського типу з перетворенням Серпнівської сільської Ради на селищну Раду.^[3][4]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Кількість	Відсоток
російська	1239	67.48%
гагаузька	201	10.95%
болгарська	139	7.58%
румунська	133	7.24%
українська	123	6.70%
вірменська	1	0.05%
Усього	1836	100%

Сьогодення

На території селищної ради функціонують:

• Серпневський навчально-виховний комплекс «загальноосвітня школа I—III ступенів — дошкільний навчальний заклад»;
• Серпневська селищна лікарняна амбулаторія загальної практики сімейної медицини;
• Серпневське відділення швидкої медичної допомоги;
• Будинок культури «Серпневе»;
• Тарутинська дитяча школа музичного виховання;
• МПК Серпневе;
• КП «Лейпциг»;
• ТОВ «Лоза ВА»;
• ТОВ «Украгросвет»;
• ФГ «Серпневе-Л».

Примітки

1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
2. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 14 листопада 1945 р. «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Ізмаїльської області»
3. Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 10 січня 1947 р. «Про віднесення села Серпневе Тарутинського району Ізмаїльської області до категорії селищ міського типу»
4. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 217–218, 945, 993, 1062.
5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання

• Серпневе (селище) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.