Loading AI tools
місто в Румунії З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сере́т (Сірет, рум. Siret) — місто в південній Буковині (Румунія), над річкою Серетом у Сучавському повіті Румунії. Це одне з найстаріших міст Румунії, давня столиця Молдавського князівства наприкінці 14 століття.
Серет рум. Siret | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Статуя кн. Маргарета Мушата | ||||
Основні дані | ||||
47°57′ пн. ш. 26°04′ сх. д. | ||||
Країна | Румунія | |||
Регіон | Сучава | |||
Адмінцентр | Siretd | |||
Столиця для | Молдовське князівство і Серетський повіт | |||
Засновано | 1334 | |||
Площа | 43,40 км² | |||
Населення | 9 329 тис. осіб (2002) | |||
Висота НРМ | 325 ± 1 м | |||
Водойма | Серет | |||
Міста-побратими | Алтеа, Бад-Кецтінґ, Белладжо, Бандоран, Ґранвіль, Гольстебро, Уффалізd, Мерссен[d], Нідеранвен, Превеза, Сезімбра, Шерборн, Карккіла, Юденбург, Хойна, Кесеґ, Сиґулда, Сушицеd, Тюрі, Зволен, Пренай, Марсаскала, Дембиця, Агросd, Шкоф'я-Лока, Трявна, Кам'янець-Подільський[1] | |||
Часовий пояс | UTC+2 і UTC+3 | |||
Номери автомобілів | SV | |||
GeoNames | 8334975 | |||
OSM | r10495791 ·R | |||
Поштові індекси | 725500 | |||
Міська влада | ||||
mayor of Siretd | Adrian Popoiu | |||
Вебсайт | primariasiret.ro | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Серет у Вікісховищі |
Розташоване на українсько-румунському етнічному кордоні на північно-східній межі Сучавського повіту, за 2 кілометри від кордону з Україною. Через місто проходить європейська траса E85.
Залізнична станція Вічані розташована на захід від Сірету і функціонує як пункт прикордонного контролю для перетину залізницею між Румунією та прикордонною транзитною станцією на залізничній станції Вадул-Сірет в Україні. Залізниця має стандартну колію з румунського боку і продовжується широкою колією в Україну. Сірет є одним із небагатьох міст у Румунії, де є обладнання для зміни колії, що дозволяє транспортувати без пересадок.
Місткий і виразний опис ландшафту міста Серет кінця ХІХ століття належить Віктору Прелічу – тодішньому професору місцевої реальної школи:
«Місто Серет… майже по колу оточують ланцюги пагорбів, лише на північ від них відкривається гарний вид на рівнину Дубову, яку перетинає однойменна річка; до 1829 року рівнина була непрохідним болотом.
На південному сході здіймається гора «Руїна», яка отримала свою назву від старого муру, що існував ще в 1756 році і походив від замку (Замка). На півдні – замкова гора Саска, названа так на честь ймовірного засновника замку. Західніше від цього пагорба, відділеного Сучавською дорогою, пролягає узгір’я Гораїца [Гораїка], що веде до долини [річки] Сучави. На заході широкий хребет, який називається «Татарчина», тягнеться до потоку, що відділяє Серет від [річечки] Пержелювки.
Через центр міста протікає потік Какайна, що бере початок на полях [села] Святий Онуфрій; на правому березі потоку міститься село Руснаки або «Старе село»; Какайна, після злиття з потоком Негостина, впадає в річку Серет»[2].
У Сереті досі збереглась одна з найстаріших осель Буковини зі слідами заселення з неоліту і трипільської доби.
Серет вперше згадується як значний населений пункт у 1334 році. Це зафіксовано у реєстрі провінцій та вікаріатів католицького чернечого Ордену братів менших (міноритів), згідно з яким до складу вікаріату Русі (vicaria Russiae) входила месіонерська місія у Сереті (лат. Cereth). В латиномовних джерелах XIV століття Руссю, або ж королівство Русь (лат. Regnum Russiae), називали Галицьке князівство[3].
Інша згадка про місто Серет (civitate Seret) датується червнем 1340 року, коли у ньому загинули францисканські ченці Блажей (Власій) і Марек. Вони начебто «впали під народними сокирами». Цілком ймовірно, що ці події були пов’язані з отруєнням у квітні 1340 року галицько-волинського князя Юрія-Болеслава Тройденовича і народним «повстанням» проти іноземців, а також представників католицьких церковних і чернечих організацій, що мали особливий вплив у державі[3].
У 1365-88 рр. Серет був столицею Молдови.
Серет відзначається як руське місто у Волощині в Списку руських міст (1370—1390 рр).
1370—1435 рр. — центр католицького єпископства.
До середини XVI століття існувала єврейська громада.
В 1770 році Російська імперська армія зайняла місто і як наслідок, спалахнула епідемія холери.
За Австро-Угорщини (1774 — 1918) був містом з низкою українських установ (філії «Руської Бесіди» і «Української Школи»; українська бурса тощо).
Наприкінці Другої світової війни місто було зайнято 3 квітня 1944[4] року силами Першого Українського фронту під час Проскурівсько-Чернівецької операції. Серетський повіт поділено поміж УРСР (Чернівецька область) і Румунією. Тепер у румунській частині знаходиться 14 українських сіл.
У 1950-их роках у гімназії і педагогічній школі в Сереті діяли паралельні класи з українською мовою навчання.
За переписом 1900 року в місті були 1082 будинки, проживали 7614 мешканців: 1882 українці, 669 румунів, 3093 євреї, 1566 німців і 256 поляків.[5]
За переписом 1910 у Серетському повіті жило 26 809 (41,8 %) українців, румунів 19 199 (29,4 %).
У 1930 році в місті проживав 2 121 єврей, або 14 % від населення міста.
Згідно з даними перепису 2011 року у Сіреті проживало 7 721 житель, що менше, ніж за переписом 2002 року, коли в місті проживало 9 329 мешканців. У 2011 році від загальної кількості населення етнічні румуни – 95,85%, українці – 2,55%, поляки – 0,72%, німці (буковинські німці) – 0,42%, липованці – 0,28%.
За даними перепису 2021 року у місті проживало 6 708 осіб.
Пам'ятки архітектури:
Місто розташоване на кордоні з Україною, де діє найбільший автомобільний пункт пропуску з Україною Сірет—Порубне.
Має партнерські зв'язки з містами:
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.