Серет (притока Дунаю)

45°24′11″ пн. ш. 28°1′27″ сх. д.

Серет, Сірет
Серет біля с. Мірчешть (Ясси)
Серет на мапі Румунії та України
48°00′22″ пн. ш. 25°17′10″ сх. д.
Витік	с. схили гори Осередок, Долішній Шепіт (Покутсько-Буковинські Карпати, Україна)
• координати	48°00′22″ пн. ш. 25°17′10″ сх. д.
• висота, м	1 133 м
Гирло	Дунай (біля Галацу)
• координати	45°24′09″ пн. ш. 28°01′26″ сх. д.
Басейн	басейн Дунаю
Країни:	Україна Чернівецька область Вижницький район Сторожинецький район Глибоцький район  Румунія
Регіон	Чернівецька область
Довжина	682 км
Площа басейну:	44 835 км²
Середньорічний стік	7,25 км³
Притоки:	Праві: Малий Серет Сучава Молдова Бистриця Путна Мигівка Ліві: Бирлад
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Серет.

Не плутати з Серетом — притокою Дністра.

Сере́т^[1][2], Сіре́т (рум. Siret; угор. Szeret; лат. Hierasus [Ararus]) — річка в Україні (Чернівецька область) та Румунії. Ліва притока Дунаю (басейн Чорного моря).

Опис

Довжина 682 км (за іншими даними — 706 км), площа басейну 44835 км² (в Україні — 2,07 тис. км²). У верхній частині тече територією України (123 км), далі — Румунії (599 км). У гірській частині (в Україні) долина V-подібна, завширшки від 0,3 до 2,5 км (біля с-ща Берегомет); у передгір'ї долина трапецієподібна, симетрична, завширшки до 3,5–5,5 км. Похил річки 2,0 м/км.

Річище Серету помірно звивисте, ширина у межень 7–10 та глибина 0,2–0,7 м. Є багато островів. Швидкість течії коливається від 1,5 до 2–3 м/с. Повені навесні, влітку — дощові паводки. У цей час ширина річища збільшується до 200 м, глибина до 2–3 м, швидкість течії до 2–3 м/с.

Живлення — мішане, навесні і влітку бувають паводки; льодостав — із грудня до березня. Несе значну кількість наносів — близько 12 млн тонн за рік. Береги складають шари гальки, глини, суглинків та піску. Береги на значному протязі укріплені.

У басейні Серету — ГЕС (переважно на річці Бистриця), сплав лісу. Нижче гирла річки Бирлад річка судноплавна для невеликих кораблів. Неподалік від гирла, на Дунаї, — порт Галац (Румунія).

Річкові басейни приток Дунаю на території України

Розташування

Серет бере початок на північних схилах гори Осередок, Покутсько-Буковинських Карпат (частина Українських Карпат), біля села Долішній Шепіт (основний витік у верхів'ї ще має назву Зваришек). Тече спершу на північ, далі поступово повертає на північний схід, схід і південний схід. Перетинає українсько-румунський кордон на південний схід від села Новий Вовчинець. На території Румунії спершу тече на південний схід, у середній течії — на південь, у пониззі — знову на південний схід. Впадає до Дунаю при південних околицях міста Галац.

Основні притоки

На території України — Малий Серет, Міхідра, Лукавчик; на території Румунії — Сучава, Молдова, Бистриця.

Притоки на території України

Праві: Бурсуки, Арджиу, Мигівка, Бецьків, Галещів, Дубовець, Малий Серет, Сучава (верхів'я).

Ліві: Звараш, Лапушна, Перегемка, Лекечі, Велика Чорновка, Стебник, Сухий, Міхідра, Білка, Глибочок, Котовець, Молниця.

Великі населені пункти над Серетом

Українські: с-ще Берегомет, місто Сторожинець, село Ропча, село Панка, село Йорданешти, село Карапчів, село Кам'янка та Комарівці.

Румунські: міста Серет, Пашкань, Роман, Бакеу, Аджуд.

Див. також

• Сіретський заказник

Примітки

1. Гілецький Й.Р. Річки Українських Карпат Географія. Краєзнавство. Туризм. – 2008.– № 5. – С. 8–11
2. Енциклопедія Українознавства. Кн. 2, [Т. 7]: Пряшівщина — Сиг

Джерела

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
• Проєкт «vseslova»
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Географічна енциклопедія України : в 3-х томах / редкол.: О. М. Маринич (відпов. ред.) та ін. – Київ: "Українська Радянська Енциклопедія" ім. М. П. Бажана, 1990. – 480 с. : кольор.іл.

Посилання

• Портал «Географія»

• Серет // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.