Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сердуле́ць Ві́ктор Миха́йлович («Яр», нар. 17 квітня 1969, Садгора) — громадсько-політичний діяч, публіцист, письменник, Головний командир Всеукраїнської організації «Тризуб» ім. Степана Бандери (2017-2020)[1].
Сердулець Віктор Михайлович | |
---|---|
Народився | 17 квітня 1969 (55 років) Чернівці, Україна |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | політик, громадський діяч, редактор |
Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича (2000) |
Членство | Конгрес українських націоналістів і Тризуб (організація) |
Нагороди | |
Народився 17 квітня 1969 року у м. Чернівці. Українець. Християнин — римо-католик. По материнській лінії походить із руського (українського) шляхетського роду гербу Шренява.
Навчався в СШ №2 смт. Глибока. Закінчив музичну та художню школи. З 1996 до 2000 року навчався на денному відділенні Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, на факультеті української філології за спеціальністю мовознавство. Захистив диплом рівня «спеціаліст» у 2007 році.
Працював у сфері поліграфії та журналістики.
Після служби в армії у 1989 році приєднався до процесу українського національного відродження. У 1990 році записався до громадсько-політичної організації «Народний Рух України за перебудову», у складі якої перебував до часу її перереєстрації в політичну партію у квітні 1994 року. З 1993 до 1994 р. — член Буковинської Крайової Ради НРУ.
З 1993 року — член політичної партії «Конгрес українських націоналістів». У 1993-95 рр. — член обласного Проводу, референт з молодіжної політики та спорту. З 2007 до 2013 — Голова Секретаріату Чернівецької обласної організації. З 2012-го член Центрального проводу Конґресу Українських Націоналістів.
Із травня 1994 року член Громадської спортивно-патріотичної організації «Тризуб» ім. Степана Бандери. Один зі старшин співзасновників Організації. Учасник І-го установчого Великого Збору. Засновник і перший командир ГСПО «Тризуб» ім. С. Бандери в Чернівецькій області, Заступник Курінного «Прикарпатського куреня» (1994-1996 рр.). Вдруге на посаді Чернівецького обласного командира перебував із 2001 до 2003 року. З 2003 до 2005 — заступник політичного референта Організації. З 2005 до 2017 — ідеологічний референт Організації. Із червня 2017 року — Головний командир ВО «Тризуб» ім. С. Бандери. У 2005-2006 рр. — Головний редактор «Вісника Української всесвітньої координаційної ради».
Організаційні звання: 1994 р. — чотовий; 1995 р. — сотник; 2007 — майор; 2012 — підполковник; 2017 — полковник.
З 2007 — резидент Науково-ідеологічного Центру ім. Дмитра Донцова.
Активний учасник «Майданів» (2005; 2010; 2013-14 рр.).
Під час Революції гідності. виконував обов’язки офіційного «спікера» ВО «Тризуб» ім. С. Бандери. А з 28 листопада 2013 року і «Правого сектора», до створення якого мав безпосередню причетність. З 2015 до 2017 року — організатор і Керівник Ідеологічно-виховного відділу НВР «Правий сектор». У якості ідеологічного виховника в 2016-17 роках періодично перебував на передових позиціях московсько-української війни в місцях дислокації структур Добровольчий український корпус «Правий сектор». У лютому-березні 2018 року, як рядовий вояк одного з бойових підрозділів ДУК ПС. Не є членом політичної партії «Правий сектор».
12 травня 2022 року добровільно мобілізувався у 47-й окремий стрілецький батальйон 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького, який згодом переформувався у 47-й окремий штурмовий полк ЗСУ, пізніше 47-ма окрема механізована бригада (Україна)
Автор численних публікацій націоцентричної тематики. Друкувався в періодичних виданнях України; Інформаційному бюлетені ВО «Тризуб» ім. С. Бандери «Бандерівець»; на організаційному сайті «Бандерівець [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]».
Упорядник та співавтор «Короткого ідеологічного курсу для активістів ВО «Тризуб» ім. С. Бандери та «Правого сектора» (2015 р.).[2]
Автор художнього роману "Аркан" ґримуар під літературним псевдонімом Роман Жахів (Жахів Роман. Аркан: ґримуар / Роман Жахів. — К.: Видавництво Сергія Пантюка, 2014. — 152 с. ISBN 978-617-564-022-7) [3]
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.