Септичний шок
шок, що виникає на тлі сепсису / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Септичний шок?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Септичний шок (його варіант інфекційно-токсичний шок, який відбувається при деяких тяжких інфекційних хворобах і має певні особливості[2]) — невідкладний стан, найтяжчий прояв сепсису, якій виникає при інфекційних, хірургічних, урологічних, акушерсько-гінекологічних хворобах, який проявляється тяжкою гіпотензією і порушеннями системної гемодинаміки. Цей вид шоку відносять до дистрибутивних або перерозподільних.
Септичний шок | |
---|---|
Пацієнт з септичним шоком і мікротромбозами в шкірі | |
Спеціальність | інфекційні хвороби і реаніматологія |
Препарати | Фенілефрин[1], дексаметазон[1], налоксон[1], адреналін[1], норадреналін, hydrocortisoned і аргінін-вазопресинd |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1G41 |
МКХ-10 | A41.9 |
DiseasesDB | 11960 |
MedlinePlus | 000668 |
MeSH | D012772 |
SNOMED CT | 76571007 |
![]() |
Відносно сепсису у міжнародній клінічній практиці широко використовують термінологію, яка була запропонована на Погоджувальній конференції по сепсису у 1992 році в США (англ. Consensus Conference of the American College of Chest Physicians and the Society of Critical Care Medicine). Головною ознакою сепсису вважають таким чином наявність в організмі патогенних бактерій, які спричинюють розвиток синдрому системної запальної відповіді, що, в свою чергу, обумовлює появу неконтрольованих патофізіологічних змін на рівні ендотелію капілярів.
Синдром системної запальної відповіді (ССЗВ, SIRS) — це термін, який було введено для виділення універсальних клінічних проявів, що виникають внаслідок розвитку вираженої запальної реакції (але не тільки інфекційного ґенезу) чи системної відповіді на тяжку інфекцію. Для встановлення факту цього синдрому у хворого існують відповідні діагностичні критерії, як група показників, зміна яких може відображати запальні зміни (інфекційного чи іншого генезу) на мікросудинному та клітинному рівнях. Наявність принаймні двох із наступних 4 критеріїв вказує на розвиток ССЗВ:
- температура тіла вище 38 °C чи нижче 36 °C;
- частота серцевих скорочень вище 90 за хвилину;
- частота дихання більше 20 за хвилину;
- кількість лейкоцитів більше 12x109/л чи менше 4x109/л або наявність більше 10 % незрілих форм.
Тяжкий сепсис може мати перебіг без критеріїв ССЗВ, так само і критерії ССЗВ можна виявити під час інших захворювань (травма, отруєння, гострий панкреатит тощо). Дані досліджень вказують на більшу діагностичну значущість раннього виявлення органної дисфункції, ніж просто наявності критеріїв ССЗВ.
Залежно від ступеня тяжкості виділяють:
- сепсис (критерії ССЗВ/SIRS + інфекція),
- тяжкий сепсис (дисфункція органів внаслідок гіпоперфузії)
- септичний шок (приєднання гіпотензії, яку не корегує інфузійна терапія).
Термін «бактеріємія» означає наявність мікроорганізмів у крові (не обов'язково асоціюється з сепсисом). Бактеріємія часто є вторинною, як результат наявності внутрішньосудинного вогнища інфекції чи вогнища поза судинами.
Встановлено, що септичний шок з бактеріологічно підтвердженою бактеріємією становить лише 30-50 % випадків.