Фенілефрин
хімічна сполука / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Фенілефрин — синтетичний лікарський засіб, симпатоміметичний амін[2], який діє переважно шляхом прямого впливу на α1-адренергічні рецептори. Використовують для: тимчасового полегшення закладеності носа, пов'язаної з алергією верхніх дихальних шляхів (наприклад, сінна лихоманка) або звичайною застудою як деконгестантний засіб[en], розширення зіниць, для лікування гіпотензії (агоніст альфа-адренергічних рецепторів) після наркозу, для полегшення симптомів геморою.[3][4] Фенілефрин можна приймати всередину, у вигляді назального спрею, вводити у вену чи м'яз або наносити на шкіру.[3]
Фенілефрин | |
Систематизована назва за IUPAC | |
(R)-3-[-1-hydroxy-2-(methylamino)ethyl]phenol | |
Класифікація | |
ATC-код | C01CA06 |
PubChem | 6041 |
CAS | 59-42-7 |
DrugBank | DB00388 |
KEGG | D08365 |
Торгівельне найменування |
Neo-synephrine, інші[1] |
Хімічна структура | |
Формула | C9H13NO2 |
Мол. маса | |
Фармакокінетика | |
Біодоступність | |
Зв'язування з білками плазми[en] | 95% |
Метаболізм | |
Період напіввиведення | |
Екскреція | |
Реєстрація лікарського засобу в Україні |
Фенілефрин був запатентований у 1927 році та увійшов у медичне використання в 1938 році.[5] Він доступний як загальний препарат.[4] На відміну від псевдоефедрину, зловживання фенілефрином є дуже рідкісним явищем.[6]