Семашки гербу Лебідь (пол. Siemaszkowie) — боярський, з часом шляхетський рід. Був представлений у Волинському воєводстві. «Волинська метрика» 1528 року згадує Василя, Фелікса (пол. Szczęsny), Богдана, Михайла Семашковичів — синів Семашка.
- Семашко Єпифанович — член ради великого князя Свидригайла Ольгердовича 1434—1435[1]
- у 1602 році Луцьким старостою і ключником був Микола Семашко, який продав Яну Кашевському м. Острожець з присілками у Луцькому пов. Волинського воєводства за 12 000 кіп литовських грошів.[2]
- Михайло
- Петро[3] — староста луцький 1551, крем'янецький, писар литовський 1552, дружина — Боговитинівна
- Ярош
- Василь — дідич села Добрятин, хорунжий волинський, сейм 1611 року призначив його депутатом для ревізії книг земських та гродських луцьких
- Петро
- Василь ( 1561) — луцький замковий суддя, через кілька років після нього померли всі сини; вдова (перший чоловік Олени Болбас, дочки Григорія[4]) стала дружиною Івана Чаплича (київського каштеляна[4]), батькові маєтності була змушена передати під опіку найближчому родичу померлого чоловіка Олександрові[5]
- Богдан — ковельський староста, писар королеви Бони, дружина — княжна Анна Путята, дідичка Тучина
- Станіслав — канонік жмудський
- Щенсна — дружина Яна Харленського (†1616, підкоморій луцький)
- Дружиною одного з Семашків на ім'я Василь була княжна Олександра Іванівна Чорторийська, донька князя Івана Івановича (†1581); та Еви Корсак.[6]
- Олександра Петрівна Семашко — третя дружина князя Андрія Курбського, який 1581 року перед військовим походом заповів їй та їх дітям все майно.[7]
Lulewicz H. Siemaszko (Siemaszkowicz) Bohdan h. własnego (zm. ok. 1555) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków : PAN, 1996. — T. XXXVI/4, zeszyt 151. — S. 604. (пол.)
Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст.… — С. 202.
Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст.… — С. 253.