Секс-робота
назва проституції прихильниками її легалізації / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Секс-робота або сексуальні послуги — термін, яким в деяких країнах називають проституцію прихильники її легалізації.[1][2] В законодавстві більшості країн, включно з Україною, та в міжнародному праві термін відсутній, натомість вживається термін проституція[3]. У 1978 році колишня повія та активістка Керол Лі ввела термін «секс-робота» та «секс-працівник(-ця)», який набув ужитку в 1980-х.
Прибічники терміну вважають, що секс-робота стосується лише добровільних контактів дорослих за свідомою згодою, без будь-яких методів примусу, крім оплати.[4][5] Таким чином, термін не стосується торгівлі людьми та інших примусових практик, таких як дитяча проституція.
У 2016 році до ООН Жінки надійшло офіційне звернення сотень жінок, які пережили проституцію, та десятків громадських організацій, де вони висловлювались проти терміну секс-робота: «…те, що ми пережили від покупців сексу, сутенерів, власників борделів, торговців людьми та інших наших експлуататорів, не було ні сексом, ні роботою, а нескінченним потоком насильства, деградації та дегуманізації, накладеного на наші тіла та розум».[6]