![cover image](https://wikiwandv2-19431.kxcdn.com/_next/image?url=https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/4/4f/Sviatoslav_III.jpg/640px-Sviatoslav_III.jpg&w=640&q=50)
Святослав Всеволодович
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Святослав Всеволодович (хрещене ім'я Михайло, також відомий як Святослав III, мав прізвиська Мудрий[1] та Грізний[2], після 1116 — 25 липня 1194) — руський князь з династії Рюриковичів, гілки Ольговичів. Князь новгородський (1141), турівський (1142, 1154—1155), волинський (1141—1146), буський (1146), сновський (?) (1151—1154), стародубський (?) (1155—1157), сіверський (1157—1164), чернігівський (1164—1177), великий князь київський з короткочасними перервами (1173—1194).
Старший син і спадкоємець великого князя київського Всеволода Ольговича та Марії, доньки Мстислава Великого[3]. Організатор та учасник антиполовецької коаліції руських князів, зокрема Орельської операції (1184). Цілковита ліквідація половецької загрози не вдалася через нескоординовані виступи окремих князів[4]. Також відомий як правитель якому вдалося загальмувати розпад Київської держави і досягти стабілізації під кінець XII ст[5].