Сартана
смт Маріупольського району Донецької області. Адміністративний центр Сартанської селищної громади З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Сартана́ (урум. Сартана, грец. і понт. Σαρτανάς, з 1946 по 1992 рік — Примо́рське) — селище Донецької області, адміністративний центр Сартанської селищної громади Маріупольського району. Відстань до райцентру становить близько 17 км і проходить автошляхом місцевого значення. З березня 2022 року знаходиться в тимчасовій окупації військами Росії.
| селище Сартана | |||
|---|---|---|---|
| |||
 Церква святого Георгія | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Донецька область | ||
| Район | Маріупольський район | ||
| Тер. громада | Сартанська селищна громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA14140090010010726 | ||
| Основні дані | |||
| Засновано | 1780 | ||
| Статус | із 2024 року | ||
| Площа | 6,75[1] км² | ||
| Населення | ▼ 10 070 (01.01.2022)[2] | ||
| Густота | 1567,1 осіб/км²; | ||
| Поштовий індекс | 87592-87593 | ||
| Телефонний код | +380 629 | ||
| Географічні координати | 47°10′38″ пн. ш. 37°41′19″ сх. д. | ||
| Висота над рівнем моря | 96 м | ||
| Водойма | р. Кальміус, р. Чернеча Раковата
| ||
| Відстань | |||
| Найближча залізнична станція: | Маріуполь | ||
| До станції: | 18,6 км | ||
| До райцентру: | |||
| - фізична: | 12 км | ||
| - залізницею: | 12 км | ||
| - автошляхами: | 17 км | ||
| До обл. центру: | |||
| - фізична: | 89,5 км | ||
| - залізницею: | 120 км | ||
| - автошляхами: | 118 км | ||
| Селищна влада | |||
| Адреса | 87592, Донецька обл., Маріупольський район, смт Сартана, вул. Челюскінців, 67а | ||
| Голова селищної ради | Курчі Олександр Костянтинович | ||
| Карта | |||
  Сартана | |||
 Сартана | |||
 | |||
|
| |||
У селищі річка Чернеча Раковата впадає у річку Кальміус.
Розташоване на річці Кальміус за 118 км від Донецька. Одне із місць компактного проживання греків у Приазов'ї.
Головна вулиця поселення — Челюскінцев, яка має довжину 3 кілометри.
Назва селища в перекладі з урумської мови означає «жовте теля» («сари» — жовтий, «тана» — теля)[3][4]. Впродовж 1938—1990 років селище називалося Приморське.
Динаміка чисельності населення[5]
За даними перепису населення 2001 року населення селища становило 10951 особу, із них 3,62 % зазначили рідною мову українську, 91,56 % — російську, 4,41 % — грецьку, 0,11 % — циганську, 0,06 % — білоруську, 0,03 % — вірменську, 0,01 % — молдовську та болгарську мови[6].
За даними перепису 1939 року у Сартані мешкало 4417 греків (71,0 %), 1131 українців (18,2 %), 597 росіян (9,6 %), 27 євреїв (0,4 %).[7]
Село було засноване 1780 року греками-румеями, які були переселеними російським урядом з однойменного села у гірському Криму.
У 1824[8] (або 1825[4]) році у Сартані була побудована кам'яна церква на честь великомученика Георгія.
Впродовж 1825—1831 років у Сартані діяло Маріупольське духовне училище.
1935 року в Сартані був заснований фольклорний грецький ансамбль пісні і танцю «Сартанські самоцвіти», провідний грецький колектив Приазов'я та України[9]. 1936 року ансамбль посів перше місце у Всесоюзному перегляді колективів національних меншин в Москві. З 1938 року — селище міського типу.
У 1959 році в Сартані була організована Маріупольська державна станція по племінній справі і штучному заплідненню сільськогосподарських тварин[10].
6 березня 2004 року була відкрита фабрика по вирощуванню бройлерів[11].
2005 року в Сартані був побудований новий храм святого Георгія[12].
Російсько-українська війна
Під час російсько-української війни 2014 року проросійськими терористами 7 вересня 2014 року був обстріляний блок-пост у селищі[13].
14 жовтня 2014 року близько 15:00 терористи в напрямі від Комінтернове (з 12 липня 2016 року — Пікузи) обстріляли північну околицю Сартани, вибухнуло кілька снарядів, постраждали мирні жителі, що брали участь у похоронній процесії. Загинули семеро людей, ще сімнадцять осіб зазнали поранень[14]. З нагоди цієї події встановлено пам'ятний знак «Загиблим односельчанам за час АТО».
17 жовтня 2014 року уряд Греції озвучив готовність допомоги постраждалим у результаті обстрілу в Сартані — повідомив заступник прем'єр-міністра і міністр закордонних справ Греції Евангелос Венізелос[15].
Вранці 14 лютого 2015 року бойовики обстріляли Сартану, зруйновано 3 будинки, чоловік з важкими пораненнями доправлений до міськлікарні, де від травм помер[16].
16 серпня 2015 року о 22:00 бойовики обстріляли Сартану, пошкоджено 50 будинків, 2 особи загинуло, 6 поранено, терористичному наступу протистояли вояки 79-ї бригади та морська піхота[17][18].
8 червня 2017 року проросійські терористи обстріляли зі ствольної артилерії Сартану, троє вояків ЗСУ зазнали контузії[19].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[20]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| російська | 10027 | 91.56% |
| грецька | 483 | 4.41% |
| українська | 396 | 3.62% |
| циганська | 12 | 0.11% |
| білоруська | 7 | 0.06% |
| вірменська | 3 | 0.03% |
| румунська | 1 | 0.01% |
| болгарська | 1 | 0.01% |
| інші/не вказали | 21 | 0.19% |
| Усього | 10951 | 100% |
- агроцех № 9 — колишній колгосп імені Карла Маркса
- молочно-товарна ферма на 1200 голів — Сартанська держплеменстанція
- овочева база
- теплиці
- хлібопекарня
- кондитерський цех
- механічні майстерні
- станція технічного обслуговування
- АЗС
- автомийка
- майстерні з виготовлення пам'ятників
- «розумна» зупинка з сенсорним екраном і USB-зарядкою на сонячних батареях. Вартість: 460 тисяч гривень — побудована за допомогою грантових коштів.[21]
Працюють маршрутні таксі[22]
1935 року в Сартані засновано грецький фольклорний ансамбль пісні і танцю «Сартанські самоцвіти», відновлений 1967 року.
1988 року у селищі вперше відбувся фестиваль грецької культури «Мега-Юрти» за ініціативи заслуженого працівника культури, поета, прозаїка, перекладача, композитора Доната Патричі.
- Сартанська музична школа.
- Сартанська бібліотека імені М. Лермонтова.
- Парк імені Кир'якова
Культурно-розважальний центр «Село Вашури» — «Сартанський зоопарк»
Культурно-розважальний центр «Село Вашури» розташований в селищі Сартана на північно-східній околиці Маріуполя.
2008 року тут відкрили невеликий зоопарк, експозиція якого з тих пір постійно розширюється. У ставку цілий рік плавають лебеді, гуси, різні види качок, в тому числі з Голландії та Німеччини. Територію вподобали павичі, журавлі, фазани, екзотичні кури, страуси ему, перепела, яструби, цесарки. Є білки, нутрії, плямисті і благородні олені, європейські лані, в'єтнамські і дикі свині. При зоопарку формується дитяче містечко з різними розважальними атракціонами. Є фонтан, штучний водоспад, салон урочистостей «Лебедина вірність». Працює кафе «Марина» з великим літнім майданчиком і дитяче кафе «Малютка».
Музей історії та етнографії греків Приазов'я
Музей історії та етнографії греків Приазов'я в селищі Сартана заснований 1987 року як музей на громадських засадах, а потім отримав статус народного музею. З 1997 року — Музей історії та етнографії греків Приазов'я.
Експозиція музею різносторонньо відображає процес переселення греків з Кримського ханства в Приазов'ї в 1778—1780 роках, засвоєння нового краю, розвиток господарської діяльності (землеробство, скотарство, торгівля, промисли), збереження культурних традицій (оформлення житла, одяг, прикраси, обряди і свята), розвиток греків Приазов'я до теперішнього часу.
Молодіжний центр для активістів
Молодіжний центр заснований 2016 року. В ньому активісти створюють проекти, пишуть заявки на грант та реалізовують їх. Для акумуляції ідей усіх організацій та діячів заснували «Агенцію розвитку сартанського суспільства».[23]
- Маріупольський професійний аграрний ліцей
- Спеціалізована загальноосвітня школа з поглибленим вивченням грецької мови
- Музична школа
- Дитячий садочок
- Балджи Анатолій — головний редактор газети федерації грецьких товариств України «Еліни України», автор повістей.
- Балахчі Федір (1972—2018) — старший матрос Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
- Верховський Дмитро Дмитрович — козак окремої пластунської сотні при кінному Гетьмана Івана Мазепи полку 2-ї Волинської дивізії Армії УНР.
- Димченко Грицько Васильович (р.н.н. — 17.06.1920, Подільська губ., м. Чернівці) — козак окремої пластунської сотні при кінному Гетьмана Івана Мазепи полку 2-ї Волинської дивізії Армії УНР.
- Каци Тамара — українська співачка, етнічна грекиня, виконавиця грецької пісні (румейським діалектом). Була першою виконавицею Гімну греків України «ΕΜΠΡΟΣ!» (Вперед!) Доната Патричі.
- Кір'яков Леонтій (1919—2009) — румейський поет.
- Лаго Григорій — румейський поет.
- Папуш Дмитро — румейський поет і перекладач (з української та російської). Книги «Вибрані твори М. Лєрмонтова», «Рідне вогнище».
- Папуш Анастасія — румейська поетка і перекладачка.
- Петренко-Ксенофонтова Олімпіада — румейська поетеса і фольклористка.
- Узун Анатолій — етнограф і фольклорист.
- Хараман Ілсивет — найстаріша з відомих румейських поетів.
- Шамлі Микола Миколайович (* 1942) — український музикант, композитор, аранжувальник, концертмейстер.
- Шапурма Антон — румейський поет і перекладач, член Спілки письменників України.
- Шердиць Костянтин (* 1944) — діяч культури, поет, художній керівник Палацу студентів Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, голова Харківського міського товариства греків України «Геліос» (2002—2007 рр.), почесний харків'янин.
Музична школа 
Школа №8 
Парк імені Л.Н. Кір'якова 
Будинок культури імені Тамари Каци 
Меморіал 
Меморіал
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
