Сапожин

Сапожи́н — село в Україні, в Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 663 особи. Орган місцевого самоврядування — Корецька міська рада.

село Сапожин
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Рівненський район
Тер. громада	Корецька міська громада
Код КАТОТТГ	UA56060310270029912
Облікова картка	Сапожин
Основні дані
Перша згадка	1151
Колишня назва	Сапогинь
Населення	586
Площа	3,261 км²
Густота населення	203,31 осіб/км²
Поштовий індекс	34733
Телефонний код	+380 3651
Географічні дані
Географічні координати	50°34′40″ пн. ш. 26°53′35″ сх. д.
Відстань до обласного центру	46 км
Відстань до районного центру	21 км
Місцева влада
Адреса ради	Рівненська область, Корецький район, с. Сапожин;
Карта
Сапожин
Сапожин
Мапа

Історія

Перша згадка — 1151 рік (у Київському літописі — як Сапогинь)^{[джерело?]}.

У 1906 році село Гощанської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 42 верст, від волості 15. Дворів 128, мешканців 974^[1].

У селі діють загальноосвітня школа І–ІІ ступенів, клуб, публічно-шкільна бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, Свято-Миколаївська церква. В селі є братська могила радянських воїнів, яких було перепоховано у 1953 році. У 1966 році було відкрито, а у 1985 році відреставровано пам'ятний знак землякам, які загинули у Німецько-радянській війні.

Серед міст давньоруської держави, поруч із Дубном, Зарічним а також Корцем, зустрічаємо і Сапожин. Багато лиха за своє існування пережив Сапожин, але найбільше потерпало село нашесть від монголо-татар. Хоч мешканці села сміливо оборонялися, про що свідчать легенди та перекази цього краю, та сили все ж були нерівними. Нападники часто залишали за собою згарища і пустки. До сьогодні одна з вулиць має назву Осташівка, що означає за однією із версій залишок (остаток) населеного пункту.

Колишнє поселення пов'язане з іменем жорстокого воєводи-грабіжника Сапо, що знайшов смерть під містом: Сапо-згин — Сапо-гин — Сапожин.

За іншою версією місцеві народні умільці славилися пошиттям взуття -«сапогів», а звідси «сапожний», «сапожне» поселення.

Давніше біля Сапожина було сільце Осташівка — фактично його присілок.^[2]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[3]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	659	99.4%
російська	4	0.6%
Усього	663	100%

Археологічні знахідки

У 1936 році на території села знайдені залишки кераміки зарубинецької культури. У 1961 році поблизу села в урочищі Вал виявлено городище, яке є залишком міста Сапогинь, що згадується в Київському літописі під 1151 роком. Городище розташоване на рівнині і оточене валом, залишки якого збереглися з південної і західної сторони, а з південного сходу є залишки рову.

Примітки

1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 15 лютого 2020.
2. Ostaszówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1886. — Т. VII. — S. 664. (пол.) — S. 664. (пол.)
3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела та література

• Д. Я. Вортман. Сапогинь (давньоруське місто) [Архівовано 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 454. — ISBN 978-966-00-1290-5.
• Sapożyn, wś, ... // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 306. (пол.)

Посилання

• Погода в Сапожині [Архівовано 16 грудня 2011 у Wayback Machine.]