Росільна
село в Івано-Франківській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
село в Івано-Франківській області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Росі́льна — село івано-Франківського району Івано-Франківської області. Входить до складу Дзвиняцької сільської громади.
село Росільна | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Дзвиняцька сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA26040110050061240 |
Основні дані | |
Засноване | 1482 |
Населення | 3212 |
Площа | 33 км² |
Густота населення | 97,33 осіб/км² |
Поштовий індекс | 77722 |
Телефонний код | +380 03471 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°46′43″ пн. ш. 24°22′00″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
452 м |
Водойми | Саджавка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 77722, Івано-Франківська область, Богородчанський район, с. Росільна, вул. Шевченка, 154 “Б” |
Карта | |
Мапа | |
|
На північно-західній стороні від села потік Мальхівський впадає у річку Лукву.
З 1772 по 1918 рік село належало до Богородчанського повіту Королівства Галичини і Володимирії, Австро-Угорської монархії. У 1857 р. було 1626 мешканців, у 1880 р. — 1252 в селі, 699 — у присілку Баня і 116 — на землях фільварку, з них 1764 греко-католиків, 65 римо-католиків. В селі була греко-католицька парафіяльна церква Св. Арх. Михайла і етатова школа (яку утримувала і визначала вчителя громада) з одним учителем.[1]
У ХІХ ст. селище мало власну символіку: печатку з зображенням селянина, що пакує до бочки сіль; довкола напис польською мовою «C. K. WIES ROSSOLNA»[2].
У селі та в околицях проходили активні бої між австрійською та російською арміями під час Першої світової війни.
На 01.01.1939 в селі проживало 3480 мешканців, з них 3150 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 80 поляків, 180 євреїв і 30 німців[3].
У присілку Рубані в 1944 році НКДБ влаштували катівню.[4]
Розподіл населення за рідною мовою за даними [5]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 3200 | 99.63% |
російська | 11 | 0.34% |
інші/не вказали | 1 | 0.03% |
Усього | 3212 | 100% |
У селі є Церква Св. Арх. Михайла (1645[6], 1848 року[7]), яка перебуває у користуванні УПЦ КП та греко-католицька церква ім. Петра і Павла (2009 рік)
Будівництво храму розпочато у 2000 році і закінчено в 2009. Церква була побудована під керівництвом старшого брата — Василя Федоровича Зваричука. Він похований на росільнянському кладовищі.
Для будівництва церкви були залучені всі кошти громади, а також люди добровільно віддавали свої пенсії, щоб добудувати храм. Участь у будівництві приймали всі: як чоловіки, так і жінки. Спільними зусиллями храм було побудовано.
На церкві є чотири малі куполи та один великий посередині, а також багато вікон, за рахунок яких у церкві дуже світло. Заходячи на подвір'я храму, можна побачити великий дзвін, який ще у 1990 році служив для католицької церкви на пагорбі цвинтаря. Пройшовши далі, можна побачити великі сходи, які ведуть до самого храму.
У самій церкві розміщений великий іконостас, на якому більше 40-ка образів, а також чимало ікон, які куплялися за пожертви парафіян. По правий і лівий бік церкви розміщено старовинний іконостас. Цей іконостас винесли з старої церкви та ховали у себе по домівках, щоб ніхто не міг вкрасти та продати цінну реліквію. Зі слів Василя Зваричука, декілька ікон стояли у нього дома. Він не хотів, щоб образи потрапили у чужі руки. На даний час, парафіяни греко-католицької церкви власними силами намагаються реставрувати старі ікони, які збереглися ще з давніх часів. Відновлено одну ікону.
Під час будівництва церкви служив отець Дмитро Дякун, житель села Хмелівка. За його правління організовувались поїздки до святих місць: Крилос, Зарваниця та інші. А зараз святу літургію править отець Ігор Винник. За його правління організовуються поїздки в Междугор'є. 33 роки старшою сестрицею послужила в церкві Марія Гаврилюк (акушерка). Зараз її місце посіла молода жінка — Любов Зваричук.
З 2009 року дуже багато чого змінилося як і у храмі, так і на подвір'ї. Будинок біля церкви побудували люди парафії під керівництвом Василя Коритана — старшого брата, де зроблено все на сучасний лад. Люди садять квіти, дерева, згодом планують побудувати дзвіницю.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.