Ревбинці
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Ре́вбинці — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Іркліївської сільської громади. Розташоване за 12 км від селища Чорнобай. Площа населеного пункту — 455,19 га. Чисельність населення — 624 особи, 402 садиби. Село розташовано на березі річки Ірклій.
| село Ревбинці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Громада | Іркліївська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71040130170090239 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1730 р. |
| Населення | 624 |
| Площа | 4,5529 км² |
| Поштовий індекс | 19943 |
| Телефонний код | +380 4739 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°34′37″ пн. ш. 32°22′10″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
100 м |
| Водойми | річка Ірклій |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Іркліїв |
| Карта | |
  Ревбинці | |
 Ревбинці | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Назва, очевидно походить від імені першого поселенця Ревби, хоча існує ще одна версія, що ім'я першого поселенця звали Ребрій. Винекло поселення на вільних військових землях, і першими його поселенцями були вихідці із запорізького реєстрового козацтва.
Перша документальна згадка про Ревбинці датується 1730 роком.[1]
За Гетьманщини село Ревбинці входило до складу Іркліївської сотні Переяславського полку, та з 1757 року, у відновленій Канівецькій сотні того ж полку.
З 1762 року у селі церква Іоанна Богослова.[2][3][4]
Зі скасуванням полкового устрою на Лівобережній Україні, Ревбинці у 1781 році ввійшли до Городиського повіту Київського намісництва.
За описом Київського намісництва 1781 року в Ревбинцях було 147 хат. За описом 1787 року в селі проживало 449 душ. Було у володінні різного звання «казених людей», козаків і власника: бунчукового товариша Максима Требинського.[5]
У ХІХ ст. Ревбинці були у складі Золотоніського повіту Полтавської губернії.
Село є на мапі 1812 року.[6]
У 1910 р. з 377 господарств 341 було козацьке, 27 селянських та інших станів. У селі проживало 1995 осіб з 1977 десятинами орної землі.
З 1923 р. Ревбинці увійшли до Іркліївського району і налічували 542 господарства з 2430 десятинами землі. Цього ж року була організована сільськогосподарська артіль «Червона нива», а 1929 р. — 3 колгоспи: «Червона сім;я», «Вічне життя», «Нове життя», які у 1931 р. об'єдналися в один «Перемога», що в 1933 р. розділено на 2 — «Перемога» та ім. Кагановича. У 1937 р. у селі почав діяти ФАП.
Під час німецько-радянської війни було мобілізовано 612 жителів села, 178 осіб загинуло на фронтах. Визволили село гвардійці 35-ї танкової бригади 3-го механізованого корпусу Степового фронту. 115 Фронтовиків відзначені урядовими нагородами. У пам'ять про загиблих встановлено обеліск Слави і пам'ятник солдату-визволителю.
У серпні 1950 року колгосп села Ревбинці укрупнено в одне господарство — колгосп ім. Щорса, з 2000 р. КСП ім. Щорса реорганізовано в СТОВ ім. Щорса. Господарство має зерновий та м'ясно-молочний напрям.
Діють Будинок культури на 350 місць, дошкільний заклад, НВК, ФАП, відділення зв'язку, філія Ощадбанку, історико-краєзнавчий музей (1200 експонатів) та зала бойової слави.
Село електрифіковано та газифіковано, забезпечено водопостачанням; жителів обслуговує телефонна станція на 150 номерів.
Біля села розташовано гідрологічний заказник місцевого значення Ревбинський.
В поселенні народився:
- Собко Павло Іванович (1988—2022) — громадський діяч, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Топчій Василь Васильович (* 1959) — український правник.
Стара хата
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
