Пісківка (селище)

Піскі́вка — селище в Україні, центр Пісківської селищної територіальної громади Бучанського району Київській області. Розташоване на крайньому заході Бучанського району на берегах річок Пісківки, Тетерева та Кодри. На півдні межує з селом Мигалками, на сході з селом Поташнею, на півночі з селом Раскою, та на заході з селом Макалевичами Житомирського району Житомирській області. Селище було утворено у 1938 р. з двох сіл - Пісківки та Рудні Пісківської і станції Тетерів.

селище Пісківка
Герб Пісківської громади Прапор Пісківської громади
Залізничний вокзал станції Тетерів Залізничний вокзал станції Тетерів
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бучанський район
Тер. громада	Пісківська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA32080230010086797
Основні дані
Перша згадка	1600 рік
Статус	із 2024 року
Агломерація	Київська
Площа	48 км²
Населення	▼ 7 712 (01.01.2023)[1]
Густота	14х2 осіб/км²;
Поштовий індекс	07820
Телефонний код	+380 4577
Географічні координати	50°42′28″ пн. ш. 29°35′42″ сх. д.
Водойма	Річки Пісківка, Тетерів, Кодра,Требухівка
День селища	6 жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція:	Тетерів Пісківка
До райцентру:
- фізична:	42 км
- залізницею:	51 км
- автошляхами:	51 км
До обл. центру:
- фізична:	72 км
- залізницею:	85 км
- автошляхами:	81 км
Селищна влада
Адреса	07820, Київська область, Бучанський район, селище Пісківка, вул. Дачна, 66
Голова селищної ради	Луцков Володимир Ігорович
Карта
Пісківка
Пісківка
Пісківка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Пісківка.

Історія

Залізничний міст через річку Тетерів

Пісківка була заснована на межі 16-17 століть.

За два десятиліття той же Лаврентій Похилевич (у 1887 році) писав: «Жителів обох статей православних 580 і римо-католиків до 30…Тут улаштований крупчастий млин і були суконна, шкіряна та полотняна фабрики, чавунний і мідний заводи; зараз залишається лише суконна фабрика та заклад корів покращеної закордонної породи; а у Пісківській Рудні сукновальний млин».

Перший спогад про Пісківську (Пясковська) – в картографічних матеріалах – 1600 рік, де схематично зображено якір – що відображає що річка була судноплавною, ліси, поля, забудови села. Через Пісківку проходив «Чумацький шлях» - чумаки перевозили сіль із Криму до Білорусії. Виникнення Рудні Пісківської відноситься до часів заснування в Київському Поліссі рудних промислів наприкінці XVI — на початку XVII ст. Наша Рудня Пісківська відносилась до Радомишльського повіту аж до початку XX ст. Відомо, що у 1659 р. Ю. Хмельницький звернувся до Житомирського староства з вимогою віддати на військову артилерію прибутки з рудень. Відомо також, що Києво-Печерській лаврі у 1682 році належало 7 рудень на Правобережжі. Княгиня Ольга із військом йшла на Iскоростень через с. Пісківка (Пясковська). Ще з першої половини XIX ст. по р. Тетерів йшов сплав лісу — від Радомишля до самого Києва. Так, у період з 1859 по 1862 рр., за даними «Статистического временника Российской Империи» по річці Тетерів перевезли товарів і сплавили лісу на суму 64651 руб. Річка Тетерів була судноплавною. В літописах зазначено, що р. Піщанка була транспортною. В с. Пісківці заготовляли вугілля із берези та перевозили по р. Піщанка до Києва. У XVIIІ ст. – в селищі працювала суконна фабрика - управляючим якою був Хоменко, територіально там де починається нинішня вулиця Тетерівська. До фабрики по дерев’яних жолобах подавалася вода з Піщанки. Чавунний завод був на території нинішньої вулиці Гоголя. Мідний завод, був розташований на місці нинішнього склозаводу. В 70-х роках мешканцями селища на пісківському полі та по вул. Ковпака було знайдено кам’яні сокири та кремнієві наконечники до стріл.

У 1902 р. була побудована станція Тетерів.

У 1922 р. в Пісківці в хаті Григорія Ткача відкривається медична амбулаторія –працював Розентауль. В ній починав працювати у 1926 р. Іван Іванович Соснін, який відразу ж за допомоги місцевих підприємств приступив до створення нової лікарні. 1 жовтня 1929 р. на р. Тетерів почала функціонувати гідроспостережна державна станція. Згодом її турботи перебрала станція гідроспостереження в Житомирі, де були збудовані великі гідроспоруди. В архівах збереглися записи тієї станції за 1937 р. У 1944 р. на околиці Пісківки, неподалік ріки, почала працювати метеорологічна станція «Тетерів». До 1929 р. було побудовано головний корпус — дерев’яне приміщення, в якому розміщались скловарна і регенеративна печі, тунельна піч для обпалювання готових виробів. Була збудована газогенераторна станція, цех по переробці сировини. Асортимент продукції складав пляшки для горілки і вина, аптечна склотара, баночки під крем для взуття. Директором був - П. С. Домашич, який розпочав будівництво житлових бараків. В середині 30-х років у Рудні Пісківській відкрився цех по виготовленню ситра. На місці нинішнього лісопереробного цеху, що поблизу школи, була артіль по виготовленню прядок та діжок. На початку 30-х років у Пісківці організували колгосп «Червоний хлібороб». Першим головою цього колгоспу був І. Я. Марченко (бувший голова ревкому). У дореволюційні часи в Пісківці функціонувала православна церква — храм Івана Богослова.

Селище було утворено у 1938 р. з двох сіл - Пісківки та Рудні Пісківської і станції Тетерів. Церковнопарафіяльна школа у селі Пісківка на 20 учнів була відкрита у 1890 р. Вчителем в ній був житель села Панас Рудніченко, який не мав ніякої освіти, а навчився писати й читати перебуваючи в солдатах. 1 школа була відкрита на станції Тетерів 1-го листопада 1917 року (в с. Пісківка Бородянської волості).

Українська радянська енциклопедія 1980-х років подавала таку інформацію про селище: «Пісківка-селище міського типу Бородянського району, Київської області УРСР. Розташоване за 5 км від залізничної станції Тетерів. 7,5 тисяч мешканців (1982). У Пісківці-завод скловиробів, деревообробний комбінат, лісотарний цех Бучанського експериментально-тарного заводу, хлібзавод, лісгоспзаг. 2 загальнносвітні школи, лікарня, ФАП, 4 клуби, 5 бібліотек»

10 травня 2016 року було створено Пісківську об’єднану територіальну громаду.

На сьогоднішній день у Пісківці діє лікарня,завод скловиробів,деревообробний комбінат, лісгосп, метеостанція,військовий завод. 3 садочка, 2 гімназії та 1 ліцей, 4 клуби,5 бібліотек.

26 січня 2024р. стало селищем відповідно до закону 3285-IX.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	6774	94.44%
російська	345	4.81%
білоруська	29	0.40%
циганська	12	0.17%
вірменська	1	0.01%
румунська	1	0.01%
болгарська	1	0.01%
грецька	1	0.01%
німецька	1	0.01%
інші/не вказали	8	0.13%
Усього	7173	100%

Економіка

В селищі розташовані: філія «Тетерівське лісове господарство» ДП «Ліси України», філія ДП МОУ "Укрвійськбуд"-"22 Деревообробний Комбінат",ТОВ «Пісківський завод скловиробів», ДП «Тетерівліс», філія N°1 ТОВ «СпецОборонМаш» , ПрАТ/ТОВ «Центр Трубоізоляція», всього зареєстровано 28 суб'єктів підприємницької діяльності. У 2023 році бюджет Пісківської селищної громади склав 70,352,140 гривень, з яких дотація з районного бюджету — 431,000 гривень.

Побут

Працюють дві гімназії, один ліцей та три дитсадочка. В радянські часи були збудовані Пісківський селищний будинок культури, бібліотека, Пісківський ЦПМСД(лікарня) та ФАП. Довжина газопроводу села становить 23,5 км. Ємність місцевої АТС — 400 номерів.

Релігія

В селищі діють церкви низки конфесій: Парафія св.мч. Віри, Надії та Любові і матері їх Софії; церква Іоанна Богослова — Православна церква України^[3] (кількість прихожан 100); церква преподобного Серафима Саровського ПЦУ (50);Спасо-Преображенський монастир Київської єпархії (50). римо-католицька (15); община Євангельських християн-баптистів (20); Тетерівська Християнська церква Повного Євангелія «Вісник миру» (20); община євангельських християн «Джерело життя» (20).

Освіта

В селищі існує три навчальні заклади: Пісківський ліцей "Лідер", КЗ "Пісківська гімназія" та Тетерівська гімназія імені Ніни Сосніної. Три дитсадка: Пісківський ДНЗ N⁰2 "Артемко", Пісківський ДНЗ "Вишенька" та

Символіка

Символіка громади була затверджена 18 березня 2018 року^[4].

Пам'ятки

• Водонапірна вежа залізничної станції (поч. XX ст.)
• Шуховська гіперболоїдна водогінна вежа (1-а третина XX ст.)

• Пам'ятник радянській партизанці-підпільниці Ніні Сосніній

Цікавий факт

У 2006 році вийшов комедійно-музичний фільм «Пригоди Вєрки Сердючки» режисера Семена Горова. В одному з епізодів дії відбувалися на залізничній станції Київ-Товарний, але насправді це є приміщення залізничного Вокзалу ст. Тетерів.

Персоналії

• Згідно з багатьма джерелами, у Пісківці народився український футболіст Сергій Гончаренко^[5][6] (згідно з іншими джерелами, народився у Бородянці), відомий за виступами за низку українських клубів вищої та першої ліг, похований на місцевому кладовищі.^[7]
• Сівко Олександр Володимирович (1998—2018) — солдат 95-ї ОДШБр, Збройних сил України, загинув при виконанні обов'язків, під час війни на сході України^[8].
• Лазебна Марина Володимирівна (нар. 1975) — Міністр соціальної політики України (з 4 березня 2020 року).
• Віктор Лупейко(письменник) З 1964р. жив і працював у Пісківці.

Зображення

• 
  Станційна водонапірна башта початку ХХ століття
• 
  Водогінна вежа залізничної станції Тетерів, Пісківка (смт)
• 
  Шухівська водогінна вежа в Пісківці

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

1. http://db.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2022/zb_Сhuselnist.pdf
2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
3. Пісківська селищна об'єднана територіальна громада — офіційна сторінка, 23 квітня 2022
4. На 26 черговій сесії ради Пісківської ОТГ депутати затвердили символіку громади
5. Виталий Несин и Сергей Гончаренко. Прерванный путь (рос.)
6. Все футболисты клуба. Гончаренко Сергей Григорьевич (рос.)
7. VIII Меморіал футбольної династії Гончаренків виграла ФК «Пісківка»
8. Загиблі Герої лютого 2018-го матеріал інтернет-видання Gazeta.ua, 1 березня 2018 р.

Джерела

• Облікова картка на сайті Верховної Ради України
• Сайт Центральної виборчої комісії
• Карта України
• Громадський сайт Бородянського регіону — Пісківська селищна рада
• Л. І. Похилевич «Перекази про населені місцевості Київської губернії статистичні, історичні та церковні нотатки про всі хутори, села, городки та міста, що знаходяться в межах губернії» вид. Києво-Печерської лаври 1864 рік.
• В. М. Ричка «Формування території Київської землі» Київ, Наукова думка 1988.