Поташня (Бучанський район)

Пота́шня — село в Україні, у Бородянській селищній громаді Бучанського району Київської області. Населення складає 216 осіб.

У Вікіпедії є статті про інші географічні об’єкти з назвою Поташня.

село Поташня
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Бучанський район
Тер. громада	Бородянська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA32080030270096439
Основні дані
Засноване	1860—1870-ті
Населення	216 осіб
Площа	0,32 км²
Густота населення	675 осіб/км²
Поштовий індекс	07800
Телефонний код	+380 4577
Географічні дані
Географічні координати	50°41′52″ пн. ш. 29°45′14″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	149 м
Найближча залізнична станція	Спартак
Відстань до залізничної станції	3 км
Місцева влада
Адреса ради	07823, Київська обл., Бучанський р-н, с. Загальці, вул. Незалежності, 136-Б
Карта
Поташня
Поташня
Мапа

Історія

Хутір Поташня виник у 1860—1870-х роках. Станом на 1887 рік в хуторі мешкало 20 осіб, а 1900 року тут вже налічувалося 32 подвір'їв та проживало 195 осіб. Хутір належав Йосипу Адамовичу Шембеку. Жителі займалися лісорубством, випалюванням деревного вугілля (звідси й назва поселення) та 40 осіб працювало на лісопильному заводі того-ж таки Шембека.

14 листопада 1921 року, під час Листопадового рейду, через Поташню проходила Волинська група (командувач — Юрій Тютюнник) Армії Української Народної Республіки. Тут стався бій між Волинською групою та 2-ю бригадою 9-ї кавалерійської дивізії московських військ, що її переслідувала. Відбившись від нападу останньої, група продовжила похід.

З 1923 року село перебувало у складі Бородянського району Київської області.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 715-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Київської області», село увійшло до складу Бородянської селищної громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Бородянського району, село увійшло до складу новоутвореного Бучанського району^[1].

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[2]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	212	98.15%
російська	4	1.85%
Усього	216	100%

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Примітки

1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела

• Список населенных мест Киевской губернии. Киев, 1900
• Василь Верига. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011