Loading AI tools
З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Підпільні християни (яп. 隠れキリシタン, かくれきりしたん, какуре кірісітан[1]) — японські християни, які таємно зберігали свою віру протягом 17 — 19 століття в Японії, в умовах заборони християнства сьоґунатом Токуґава.
З початку 17 століття християнство в Японії було заборонено сьоґунатом. Влада вигнала з країни все священство і клір. Через масові репресії і страти християн, частина з них перейшла в підпілля. Основними районами проживання цих підпільних християн стали північно-західні райони острова Кюсю, а саме околиці острова Хірадо, захід півострова Нісі-Соноґі, архіпелаг Ґото, а також місцевості Уракамі та Амакуса[2]. Підпільники потайки зберігали свою віру, передаючи її з покоління в покоління, хоча на людях і перед лицем чиновників дотримувались буддизму. Формально, вони були приписані до регіональних буддистських монастирів і щорічно проходили процедуру топтання ікон, проте вдома вшановували Ісуса Христа, Богородицю і святих, статуї яких виготовляли за буддистським каноном. Така практика релігійна спричинила появу християнсько-буддистського синкретизму. Сьоґунат час від часу виявляв підпільні церкви і проводив показові страти, проте викорінити християнство не міг[3].
Коли в середині 19 століття, заборона на проповідування християнства була скасована, більшість підпільних християн повернулося в лоно Церкви. Проте частина підпільників відмовилась визнавати її авторитет і по-сьогодні проводить власні обряди без священиків. У сучасному релігієзнавстві та антропології цю групу, яка залишається поза Церквою, називають «відокремленими християнами» (ханаре кірісітан). На кінець 20 століття їхня кількість становила 30 000 осіб.
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
