Сьоґунат

Шьоґунат, або Сьоґунат^[1] (яп.幕府 — бакуфу) — самурайський уряд, який очолює шьоґун (сьоґун).

Назва бакуфу означає «уряд в наметовому штабі». Наметовий штаб — це ставка головнокомандуючого просто неба, оточена полотняними шторами. Такий штаб був мозковим центром військ під час битви, звідки полководець віддавав накази. Відповідно, місце перебування командира — шьоґуна — і місце його уряду отримало назву бакуфу.

В історії Японії таких урядів було три. Перший був заснований Мінамото но Йорітомо у місті Камакура — Камакурський шьоґунат (1185—1333)^[2]. Другий шьоґунат постав у Кіото зусиллями Ашікаґи Такауджі — шьоґунат Муромачі (1338—1573). Третій уряд був заснований Токуґавою Ієясу в місті Едо (суч. Токіо) — шьоґунат Едо.

Шьоґунати називаються за місцем заснування або за іменем роду засновника. Відповідно, шьоґунат Камакура може мати назву шьоґунат Мінамото, шьоґунат Муромачі називатись шьоґунатом Асікаґа, шьоґунат Едо — дефініціюватись як шьоґунат Токуґава.

Примітки

1. Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.): Навч. посіб. — Київ: Либідь, 2007. — С.103.; Коваленко О. Самурайські хроніки. Ода Нобунаґа. — К.: Дух і Літера, 2013; Бондаренко І.П., Осадча Феррейра Ю.В. Японська література. Курс лекцій. Частина 2: період шьоґунатів. – К: ВД Дмитра Бураго, 2015.
2. Середньовічна Японія

Джерела

• Рубель. В.А. Нова історія. Азії та. Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII – друга половина ХІХ ст.) – К.: Либідь, 2007.
• Київський національний університет імені Тараса Шевченка Історичний факультет ПРОГРАМА ФАХОВОГО ВИПРОБУВАННЯ ДЛЯ ВСТУПУ НА НАВЧАННЯ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 032 ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ Освітня програма:

Посилання

• Бакуфу // Релігійна політика стародавніх і середньовічних держав: Навч. посібник / Омельчук В. В., Ліснича В. М. — Київ : Персонал, 2011. — С. 562.
• Бакуфу // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.