Підлісне (Чортківський район)
село у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області, Україна З Вікіпедії, вільної енциклопедії
Підлі́сне — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Горожанка, на заході району. Центр Підліснянської сільської ради.(до 2020 року). До 1947 називалося Дрищів. До Підлісного приєднано хутори Зелена та Чемерівка.
| село Підлісне | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Монастириська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060310310034374 |
| Облікова картка | Підлісне |
| Основні дані | |
| Засноване | 1421 |
| Населення | 448 |
| Територія | 2.970 км² |
| Густота населення | 150.84 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48310 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°10′06″ пн. ш. 24°54′08″ сх. д. |
| Водойми | Горожанка |
| Відстань до районного центру |
24 км |
| Найближча залізнична станція | Галич |
| Відстань до залізничної станції |
17 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
| Карта | |
  Підлісне | |
 Підлісне | |
| Мапа | |
 | |
|
| |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.[1]
Населення — 1406 осіб (2007).
Перша писемна згадка — 1602[джерело?].
У дорадянський період діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Сільський господар», «Рідна школа», кооператива, молочарня.
1 квітня 1933 р. гміну Дрищів вилучено з Рогатинського повіту Станіславського воєводства і приєднано до Підгаєцького повіту Тернопільського воєводства.[2]
На 1 січня 1939-го в селі з 1420 жителів було 860 українців-греко-католиків, 450 українців-латинників, 20 поляків, 60 польських колоністів міжвоєнного періоду (в присілку Зелена) і 30 євреїв[3].
У 1943 р. першими із села вступили до УПА:
- Павло Вичівський (“Підкова”; 1923 р. н.), Василь Гой (“Зелень”; 1919 р. н.), Василь Коберницький (“Рись”; 1921 р. н.), Іван Крижанівський (“Тадей”; 1921 р. н.), Павло Місюрак (“Клим”; 1920 р. н.), Григорій Прусак (“Нечай”; 1907 р. н.), Михайло Шаган (1921 р. н.).
У червні 1944 р. проводили останній набір до дивізії “Галичина”. Із села зголосилося 32 добровольці, серед них:
- Петро Бабак (1925–1944), Дмитро Благий (1925–1944), Петро Деркач, Михайло Коберницький, Василь Кордяк (1924–1944), Іван Лашта, Теодор Марусевич (1920–1944), Осип Марусин, Михайло Матвіїв, Василь Місюрак, Андрій Патригура (1921–1944), Михайло Прусак, Петро Родзінський, Іван Сабадак.
У дивізії загинуло 5 вояків, пропало безвісти 6 чоловіків.
У боротьбі за волю України загинули жителі с. Підлісне:
- Василь Вичівський, Іван Коберницький (1929–1949), Михайло Леник (1912–1945), Максим (1909–1944), Микола (1906–1944), Микола (рр. н. і см. невід.), Михайло (1911–1945), Степан (1912–1949) та Степан (рр. н. і см. невід.) Місюраки, Василь Мулик (рр. н. і см. невід.), Михайло Німак (1904–1946), Іван Родзінський (рр. н. і см. невід.), Іван Сабадак (1922–1948), Андрій Сабадах (рр. н. і см. невід.), Михайло Шаган (1914–1946).
За радянської влади каральні органи репресували понад 80 уродженців села.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[4].
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610712, розташована у приміщенні школи.
- Результати
- зареєстровано 246 виборців, явка 45,93%, найбільше голосів віддано за Радикальну партію Олега Ляшка — 19,47%, за «Слугу народу» і «Європейську Солідарність» — по 16,81%.[5] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримала Алла Стечишин (самовисування) — 49,04%, за Миколу Люшняка (самовисування) — 17,31%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 8,65%[6].
Є церква Іоана Богослова (1872, дерев'яна).
Насипано символічну могилу Борцям за волю України та односельцям, як і загинули або пропали безвісти під час 2-ї світової війни, встановлено меморіальну дошку полеглим воїнам ЧА[7].
Працюють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, клуб, бібліотека, ФАП.
Народилися
- Володимир Леник. - діяч ОУН, педагог, публіцист
Дерев'яна церква Іоана Богослова
Поховання воїнів Української Повстанської Армії на кладовищі
Братська могила воїнів Української Повстанської Армії
Могила радянських воїнів на кладовищі
Wikiwand in your browser!
Seamless Wikipedia browsing. On steroids.
Every time you click a link to Wikipedia, Wiktionary or Wikiquote in your browser's search results, it will show the modern Wikiwand interface.
Wikiwand extension is a five stars, simple, with minimum permission required to keep your browsing private, safe and transparent.
