Південне Аральське море

Півде́нне Ара́льське мо́ре — озеро на теренах колишнього Аральського моря, яке утворилось в 1987 році, коли Аральське море розділилося на дві частини внаслідок використання річкової води на сільськогосподарські потреби. У 2003 році Південне Аральське море саме розпалося на західний і східний басейни, сполучені вузькою протокою, глибиною до 29 м над рівнем океану, яка балансує рівень, але не дозволяє змішуватись воді.

Південне Аральське море
Південне Аральське море
45° пн. ш. 58.5° сх. д. / 45; 58.5
Розташування
Країна	Казахстан і  Узбекистан
Регіон	Актюбінська область Кизилординська область Каракалпакстан
Розташування	Казахстан,  Узбекистан, Центральна Азія
Геологічні дані
Тип	підземні води, природне озеро
Розміри
Площа поверхні	Західне море: 3500 км² (2005) Східне море (коливається) 42100 км² (1989)[джерело?] км²
Висота	29 м (2007)  м
Глибина середня	14-15 м (2005)  м
Глибина макс.	37-40 м (2005)  м
Вода
Солоність	100 ‰
Басейн
Вливаються	лише підземні води (раніше Амудар'я)
Країни басейну	Казахстан, Узбекистан
Інше
Південне Аральське море (Казахстан)
Південне Аральське море у Вікісховищі

У 2005 році Північне Аральське море було відгородженно дамбою задля відродження риболовлі, чим було відрізано єдиний притік води.

У 2008 році східна частина Південного Аральського моря знов зазнала поділу, перетворившись на калюжу ропи. Західний басейн на 43 метри глибший за східний^[1], тому має більше шансів проти висихання.^[2]

Солоність

У 2007 році, західний басейн мав солоність 70 г/л, східний 100 г/л. Але при падінні рівня води нижче рівня 29 м над рівнем океану (нижче рівня дна з'єднувального каналу) солоність може збільшитись.

Сучасний стан

Площа Західного Аральського моря тримається на рівні 2 700—3 500 км², середня глибина — 14-15 м, максимальна — 37-40 м. Підземні води дають в середньому 2 км³ води на рік ^[3]. Східне Аральське море практично повністю висохло в травні 2009 року, однак знову відновилося навесні 2010 року.

Східний басейн ще^[коли?] може отримувати воду від Амудар'ї у дощові роки, роблячи західний басейн все більшим і солонішим. Водна інтервенція Амудар'ї до західного басейну дозволила б розвинути рибну ловлю і припинити висихання східного басейну. ^[4]

• 
  Липень 2002 року: найсвітліші тони демонструють останнє висихання.
• 
  Листопад 2003 року: випарувалася велика кількість води у Східному Аральському морі.
• 
  Зміни Аральського озера від 2006 до 2009 років.
• 
  Серпень 2009 року: Східне Аральське море повністю висохло, окрім вузької смужки води біля каналу, який з'єднує його із Західним морем.
• 
  Серпень 2010 року: Східне море знову наповнилося талими водами з Амудар'ї.

Посилання

1. Freshwater Ecoregions of the World. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 15 грудня 2008.
2. ScienceDirect - Journal of Marine Systems :Groundwater discharge into the Aral Sea after 1960^{[недоступне посилання з липня 2019]}
3. Peter O. Zavialov, 2005, Physical oceanography of the dying Aral Sea, p. 112
4. The rehabilitation of the ecosystem and bioproductivity of the Aral Sea under conditions of water scarcity (PDF) (англ.). August 2007. Архів оригіналу (PDF) за 13 лютого 2012. Процитовано 15 грудня 2008.