Просторово-часовий інтервал
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Просторо́во-часови́й інтерва́л або просто інтерва́л — аналог відстані між двома подіями в теорії відносності[1]. Визначається співвідношенням:
.
де c — швидкість світла.
У теорії відносності кожна подія характеризується часом та місцем, тобто, чотирма координатами: часом t та трьома просторовими координатами — x, y, z. Для наочності ці координати подають у чотиривимірному псевдоевклідовому просторі Мінковського[1]. Згідно з основним постулатом спеціальної теорії відносності просторово-часовий інтервал не залежить від вибору системи відліку, тобто є інваріантним відносно перетворень Лоренца.
Просторово-часовий інтервал є комплексною величиною. Якщо
,
то інтервал називають часоподібним. Для таких інтервалів завжди існує інерційна система відліку, в якій ці події відбулися в одному місці[2]. Якщо дві події відбуваються з одним і тим же тілом, то інтервал між ними завжди часоподібний[3].
Якщо
,
то інтервал називають простороподібним. Для таких інтервалів завжди існує інерційна система відліку, в якій ці дві події відбулися одночасно[3], але в будь-якій інерційній системі відліку обидві події відбуваються в різних місцях простору[4].
Велике значення в теорії відносності має величина — квадрат інтервалу між нескінченно близькими подіями:
.