Президентство Володимира Зеленського
період правління України з 2019 року / З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Шановний Wikiwand AI, Давайте зробимо це простіше, відповівши на ключові запитання:
Чи можете ви надати найпопулярніші факти та статистику про Президентство Володимира Зеленського?
Підсумуйте цю статтю для 10-річної дитини
Президентство Володимира Зеленського — президентська каденція шостого президента України Володимира Зеленського, що переміг на виборах президента 21 квітня 2019 року, інавгурація пройшла 20 травня 2019 року.
Ця стаття є частиною серії статей про Володимира Зеленського | ||
---|---|---|
Вибори Бізнес Сім'я |
З самого початку Зеленський, на відміну від свого попередника — Петра Порошенка, мав високий кредит довіри суспільства, в результаті чого отримав широкі повноваження, зокрема вперше в історії незалежної України правляча партія отримала монобільшість у Верховній Раді[1], хоча він й зіткнувся з деякими викликами у процесі управління. У перший рік правління Зеленський зміцнив свій контроль над владою, прагнучи до ефективного керування, хоча цей підхід викликав дискусії щодо взаємодії гілок влади. У сфері політики та права, умовно позитивним було назване ухвалення Виборчого кодексу, а також розвиток електронного урядування[2].
Серед позитивних аспектів у зовнішній політиці аналітики відзначили незмінність офіційного напрямку України на інтеграцію до Європейського Союзу та Північноатлантичного альянсу, зокрема прийняття протягом 2019–2020 рр. низки законів, що сприяють євроінтеграції, та посилюють співпрацю з НАТО[2]. Водночас, як вважають деякі аналітики, український «курс на Захід» у 2019–2021 рр. відійшов на другий план, так як пандемія COVID-19 не прискорила інтеграційні процеси[2]. Глобальні кризові явища пандемії суттєво посилили негативні тенденції економіки України. Призначений Володимиром Зеленським уряд Дениса Шмигаля не спромігся суттєво пом'якшити негативні наслідки суворого карантину для української економіки, але водночас спостерігалася лібералізація та дерегуляція окремих сфер з фінансуванням інфраструктурних рішень та цифровізації[2]. Станом на 2020 рік в гуманітарній політиці Зеленський декларував загальнонаціональну консолідацію та подолання теперішніх розбіжностей. Мовне, історичне та конфесійне питання були деякий час невизначені в публічній оцінці Зеленського, що посилювало суспільну напруженість[2], але згодом риторика Зеленського ставала все більш жорсткою, вона радикалізувалася[3]. Особливо помітною зміна риторики стала після відповідних справ проти бізнесмена та політика Віктора Медведчука, після закриття проросійських каналів, які мали з ним прямий зв'язок[3].
На думку аналітиків, найголовніша реформа, яку вдалося запустити в перші рокі каденції Зеленського — це розробка платформи і додатку «Дія» – держави в смартфоні, яка передбачає переведення багатьох державних функцій та документів в онлайн-режим[3]. Також із вдалих реформ аналітики виділяють будівництво доріг в рамках програми «Велике будівництво»[3] та прийняття закону про продаж землі (2021)[4][5].
Найбільшим викликом для Зеленського стало вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року, що відсунуло на задній план усі питання соціально-економічного штибу. Внаслідок російської агресії Президент зосередився на мобілізації міжнародної підтримки та залучення міжнародної уваги до ситуації в Україні[6]. На думку аналітиків, Зеленський успішно перетворився з президента-миротворця на президента воєнного часу[7]. Зеленський звертався до десятків світових лідерів та міжнародних організацій, виступаючи у десятках парламентів країн світу у режимі відео-зв'язку. В результаті цих зусиль Україна отримала значну міжнародну підтримку, включаючи військову, економічну та гуманітарну допомогу, а також солідарність у формі міжнародних санкцій проти Росії[8]. Були досягнені успіхи в прийнятті прогресивних законів в Україні (ратифікації Стамбульської конвенції та легалізації медичного канабісу, внесення закону про цивільні партнерства щодо прав ЛГБТ), але, парламент, монобільшість Слуги Народу та особисто Президент зазнали критики за затягування, неповноцінне та двозначне оформлення положень закону про мобілізацію 2023-2023 років[9][10].
Після повномасштабного російського вторгнення, Україна, в тому числі, завдяки зусиллям Зеленського, отримала статус кандидата на вступ до Європейського Союзу, а також ЄС підтримав початок переговорів про членство України[11]. У 2022 році журнал TIME визнав Володимира Зеленського «дух України» — «Персони року» 2022 року[12]. Згідно з дослідженням соціологічної групи «Рейтинг», станом на лютий 2023 року, річницю повномасштабної війни, довіра українців до Президента зросла з 36 до 90%[13], однак в грудні 2023 року рейтинг впав до 77% підтримки, а не довіряють Зеленському 22%[14].