Права людини в КНДР
З Вікіпедії, безкоштовно encyclopedia
Оцінка ситуації з правами людини в КНДР ускладнена через закритий характер північнокорейської держави. Уряд Північної Кореї обмежує доступ до країни іноземцям. Хоча КНДР щорічно відвідують понад триста тисяч туристів, зокрема, близько 1500 — з країн Заходу[1][2][3][4][5], переважна більшість з них бувають у районі гір Кимгансан[6]. Лише невелика частина туристів відвідує Пхеньян. Іноземцям заборонено відвідування деяких регіонів країни, що мають, згідно з офіційними заявами влади КНДР, стратегічно важливе значення. Заборонено також будь-яку фото- та відео-зйомку без дозволу супроводжуючого. Держдепартамент США повідомив, що з 1996 року в країну повністю закрито доступ міжнародним правозахисним організаціям[7].
Громадяни КНДР не мають права вільно залишити свою країну[8], і тому інформація надходить від біженців, неповерненців та інших осіб, які залишили Північну Корею. Хоча інформація від цих категорій осіб найчастіше має суб'єктивний характер, на підставі великої кількості повідомлень біженців низка організацій робить висновки про загальну ситуацію в Північній Кореї.
Згідно з офіційною позицією уряду КНДР, у країні «немає ніяких проблем у галузі прав людини»[9], оскільки соціалістичний лад, що існує в КНДР, «було обрано її громадянами добровільно і він спрямований на всебічне задоволення їхніх матеріальних і духовних потреб»[10].
У той же час, проаналізувавши наявні дані, багато міжнародних організацій зробили висновок про тоталітарний характер північнокорейської держави[11][12].
Деякі правозахисні організації та уряди засудили порушення прав людини в Північній Кореї. Серед них — Міжнародна амністія. Генеральна Асамблея ООН також засудила порушення прав людини в Північній Кореї, ухваливши відповідну резолюцію, підготовлену країнами-членами Європейського Союзу[13][14].
2004 року в США було ухвалено Закон про права людини в КНДР (№ 108—333)[15], що засудив Північну Корею і визначив у загальних рисах кроки, які Сполучені Штати мають зробити, аби у Північній Кореї встановилися демократія і свобода. За винятком проблеми викрадання японців, яку було частково вирішено, Північна Корея повністю заперечує всі повідомлення про порушення прав людини і звинувачує біженців у брехні і поширенні американської пропаганди[10][16].
На міжнародному рівні регулярно відбуваються неурядові конференції, які присвячено правам людини в Північній Кореї. У березні 2003 року така конференція відбувалася в Брюсселі[17], а в березні 2006 — у Празі[18].
20 серпня 2013 р. в сеульському університеті Йонсей почалися засідання спеціальної Комісії ООН з прав людини в Північній Кореї[19].
Організація Об'єднаних Націй 17 лютого 2014 року опублікувала доповідь, присвячену порушенням прав людини в КНДР. Укладачі документа рекомендують передати справу відносно влади КНДР у Міжнародний кримінальний суд. Згідно з текстом листа, до відповідальності можуть залучити й очільника держави, Кім Чен Ина[20].